Стимуляція овуляції у жінок із патологією грудних залоз та порушеннями менструальної функції ендокринного генезу

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. O.  Berestovyy

Анотація

Мета дослідження: аналіз результатів стимуляції овуляції і відновлення репродуктивної функції у жінок із патологією грудних залоз при ендокринному безплідді.

Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу зі 130 хворих репродуктивного віку, яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ); 2-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції. Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року. Після комплексного оцінювання стану репродуктивної системи і гормонально залежних органів жінки отримували терапію з використанням естроген-гестагенного препарату, бромкриптину і стимуляцію овуляції кломіфеном.

Результати. У ході дослідження встановлено, що порушення менструального циклу у всіх хворих були зумовлені ендокринною патологією: регулярний ритм у поєднанні з НЛФ – 43,8%, вторинна аменорея і олігоменорея на фоні хронічної ановуляції – 56,2%. При обстеженні грудних залоз у 66,9% пацієнток виявлені різні варіанти фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ). Первинне безпліддя діагностовано у 87 (66,9%) пацієнток, вторинне – у 43 (33,1%). У 1-й підгрупі у 89,5% випадків спостерігались супутні захворювання органів малого таза, ендокринні порушення за типом НЛФ – у 10,5%. У пацієнток 2-ї підгрупи частота поєднаної патології становила 23,3%, а ендокринних порушень – 76,7%.

Такі результати підтвердили необхідність ендоскопічного обстеження всіх хворих із безпліддям при вирішенні питання про стимуляцію овуляції. Після поетапної терапії з включенням до програми лапароскопії, гістероскопії, КОК, бромкриптину і стимуляцію овуляції кломіфеном відновити репродуктивну функцію вдалося у 1-й підгрупі у 33,3%, у 2-й підгрупі – у 40% жінок. У пацієнток з гіперпролактинемією на фоні бромкриптину було відновлено овуляцію у 73,7% відповідно.

Заключення. Аналіз репродуктивної функції жінок із патологією грудних залоз при ендокринному безплідді доводить, що практично у кожної другої хворої порушення менструально-репродуктивної функції виникали під впливом різних факторів після встановлення регулярного ритму менструацій. Це свідчить про вихідний недосконалий рівень нейроендокринних структур, які беруть участь в регуляції цих процесів у даного контингенту хворих. Підвищення частоти первинного безпліддя в 1,5–2 разу порівняно з вторинним характерно для групи хворих з ендокринними формами безпліддя.

Під час стимуляції кломіфеном майже у треті обстежуваного контингенту вдалося відновити двофазний овуляторний цикл, покращити репродуктивну функцію і зменшити больові відчуття у грудних залозах, що дозволяє зробити висновок про необхідність повного гормонального скринінгу й уточнення причин порушення менструального циклу перед призначенням терапії гормональними препаратами.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Berestovyy, O. O. (2020). Стимуляція овуляції у жінок із патологією грудних залоз та порушеннями менструальної функції ендокринного генезу. Репродуктивне здоров’я жінки, 4, 31–35. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2020.222142
Розділ
Статті
Біографія автора

O. O.  Berestovyy, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Пальян ЗО, Бондаренко ІГ. 2017. Статистичне оцінювання сучасних тенденцій і перспектив чисельності та складу населення України. Статистика України. 3(78):65-72.

Поворознюк МВ. 2015. Причини порушень репродуктивного здоров’я у чоловіків із безпліддям у шлюбі. Здоровье мужчины. 2(53):162-5.

Вольфф М, Штуте П. 2017. Гинекологическая эндокринология и репродуктивная медицина. М.: МЕДпресс-информ, 512.

Татарчук ТФ, Калугина ЛВ. 2013. К вопросу о профилактике и терапии гормонозависимых гиперпролиферативных заболеваний у женщин. Здоровье женщины. 7: 51-7.

Бабаева НА, Ашрафян ЛА, Антонова ИБ, Алешикова ОИ, Ивашина СВ. 2017. Роль гормональных нарушений в канцерогенезе опухолей женской репродуктивной системы. Акушерство и гинекология: новости, мнения, обучение. 1:76-82.

Жук СІ. 2017. Прегравідарна підготовка у жінок з дисгормональними порушеннями репродуктивної системи. Здоровье женщины. 2(118):17-21.

Шурпяк СА. 2018. Оценка эффективности дифференцированной терапии сочетанной дисгормональной патологии репродуктивных органов у женщин фертильного возраста с коморбидными состояниями. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 8(4): 534-44.

Резніченко ГІ, Резніченко НЮ, Потебня ВЮ. 2016. Лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз. Здоровье женщины. 3(109): 93-102.