Поєднання кандидозного вульвовагініту та бактеріального вагінозу: оптимізація діагностики та лікування у жінок репродуктивного віку
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування поєднання кандидозного вульвовагініту (КВВ) та бактеріального вагінозу (БВ) у жінок репродуктивного віку на основі вивчення нових аспектів патогенезу та удосконалення алгоритму прогностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Дослідження мали поетапний характер. І етап – розробка спеціальної анкети для вибірки, обліку та внесення основних даних, де враховувалися: вік, соціальні дані, антропометричні характеристики, анамнез гінекологічних захворювань, соматична патологія. ІІ етап – проведена вибірка 150 жінок з однаковими клінічними проявами КВВ та БВ, які раніше не лікувалися і пред’являли характерні скарги на появу патологічних виділень зі статевих шляхів, свербіж вульви, печіння під час сечовипускання. При гінекологічному огляді: гіперемія, набряк вульви, слизових оболонок піхви і шийки матки, «творожисті» або водянисті виділення. ІІІ етап – оцінювання отриманого матеріалу і призначення лікування. На кожну жінку заводилася «Карта клініко-лабораторних досліджень», в яку вносили дані анамнезу, результати обстеження з історії хвороби і амбулаторної картки, відомості про наявність і завершення запальних захворювань органів малого таза, результати бактеріологічних, мікробіологічних досліджень, відомості про тактику ведення і результат лікування. Для порівняння ефективності лікування 150 пацієнток з однаковими клінічними проявами і наявністю Candida albicans, non-albicans і «ключових» клітин були розподілені на три групи. Оцінку ефективності удосконаленого нами алгоритму проводили за трьома критеріями: загальний стан і самопочуття пацієнток, клінічні дані (дані анамнезу та гінекологічного огляду), лабораторні та бактеріоскопічні дані. Усі методи дослідження відповідали етичним стандартам, розробленим відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини».
Результати. Для ранньої діагностики поєднання КВВ та БВ необхідно використання двоетапної методики індивідуального прогнозування на підставі моделі алгебри математичної конструктивної логіки з обов’язковим оцінюванням найбільш інформативних показників: експресія молекул адгезії судинних стінок (VCAM-1) і міжклітинних молекул адгезії (ICAM-1); концентрація протизапальних цитокінів (4, 6 та 8).
Заключення. З метою підвищення ефективності лікування поєднання вувльвовагінального кандидозу та бактеріального вагінозу необхідно додаткове використання за 1–2 год до комбінованої терапії (міконазол і метронідазол) місцевої корекції 0,01% розчину препарату мірамістином. Ефективність використання у жінок при поєднанні вульвовагінального кандидозу та бактеріального вагінозу комбінованої протизапальної терапії (міконазол і метронідазол) становить 92,0%; у комбінації з пробіотиками – 98,0%, з імунокоректором місцевої дії – 100,0%.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Антипкін Ю.Г., Камінський В.В., Татарчук Т.Ф. Оптимізація служби планування сім’ї в Україні в реалізації сучасної стратегії збереження здоров’я жінки // Репродуктивна ендокринологія. – 2017. – № 3 (35). – C. 7–16.
Бенюк В.А., Винярский Я.М., Гончаренко В.Н. Внутриматочная патология. Библиотека «Здоровье Украины». – К., 2013. – 47 с.
Бойчук А.В., Кулініч Т.І., Якимчук О.М. Стан системи імунного захисту у хворих із загостренням хронічного аднекситу на тлі місцевого лікування // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2015. – № 1. – С. 66–68.
Голяновський О.В., Морозова О.В., Шемберко A.B. Комплексна терапія кольпітів змішаної етіології // Здоровье женщины. – 2014. – № 7. – С. 158–162.
Гопчук О.М., Морозова О.В. Стратеги впливу на вагінальний біоценоз у жінок груп ризику // Здоровье женщины. – 2015. – № 6. – С. 81–83.
Жук С.И., Шляхтина А.А. Управление биотопами женщины – новые подходы // Здоровье женщины. – 2018. – № 6 (132). – С. 34–36.
Камінський В.В., Коноплянко В.В., Воробей Л.І., Ткачук Р.Р. Ефективність пероральних пробіотиків для відновлення вагінальної флори // Здоровье женщины. – 2014. – № 6. – С. 44–50.
Меньшиков В.Н. Микробиологические и вирусологические методы исследования. – М.: Медицина. – 2018. – 358 с.
Мінцер О.П. Статистичні методи досліджень при виконанні наукових досліджень // Практична медицина. – 2017. – № 7. – С. 43–50.
Назаренко Г.И. Лабораторные методы исследования в клинической медицине. – М.: Медицина. – 2017. – 431 с.
Романенко Т.Г., Кротик О.М., Мітіна О.Л. Репродуктивне здоров’я подружньої пари з урогенітальними інфекціями в анамнезі (Огляд літератури) // Здоровье женщины. – 2019. – № 4. – С. 82–91.