Сучасні підходи до оцінювання стану плода

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: лип 31, 2020
DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2020.471247
Ключові слова:
затримка росту плода, дистрес плода, варіабельність серцевого ритму плода,

Основний зміст сторінки статті

I. V. Lakhno
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Анотація

Затримка росту плода відома як внутрішньоутробний патологічний стан, який пов’язаний з деякими захворюваннями у подальшому житті. Дистрес плода – супутник затримки його росту. Своєчасна і вірогідна діагностика дистресу плода все ще залишається про-блемою у перинатології. Дослідження продемонструвало, що неінвазивна електрокардіографія може сприяти кращій діагностиці ди-стресу плода. «Удар до удару»-варіації, показники варіабельності серцевої діяльності плода і автономне число віку мозку плода можна вважати біофізичними маркерами стану плода.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Lakhno, I. V. (2020). Сучасні підходи до оцінювання стану плода. Репродуктивне здоров’я жінки, 1(1), 19–21. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2020.471247
Номер
№ 1 (2020)
Розділ
Статті
Авторське право (c) 2020 I. V. Lakhno

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Посилання

Behar J, Andreotti F, Zaunseder S, et al. A practical guide to non-invasive foetal electrocardiogram extraction and analysis. Physiol meas 2016; 37:R1-R35.

Behar JA, Bonnemains L, Shulgin V, Oster J, Ostras O, Lakhno I. Noninvasive fetal electrocardiography for the detection of fetal arrhythmias. Prenat Diagn. 2019 Feb;39(3):178-187.

David M, Hirsch M, Karin J, et al. An estimate of fetal autonomic state by time-frequency analysis of fetal heart rate variability. Journal of Applied Physiology 2007; 102: 1057-1064.

DeVore GR. Assessing fetal cardiac ventricular function. Semin. Fetal Neonatal Med. 2005; 10:515– 41.

Fanelli A, Magenes G, Campanile M, Signorini MG. Quantitative assessment of fetal well-being through CTG recordings: a new parameter based on phase rectified signal average. IEEE J Biomed Health Inform 2013; 17: 959-966.

Frusca T., Todros T., Lees C., Bilardo CM.; TRUFFLE Investigators. Outcome in early-onset fetal growth restriction is best combining computerized fetal heart rate analysis with ductus venosus Doppler: insights from the Trial of Umbilical and Fetal Flow in Europe. Am J Obstet Gynecol 2018;218(2S): S783-S789.

Fuchs T. Values of T/QRS ratio in pregnancies complicated by intrauterine growth restriction. J Perinat Med 2016; 44(7):751-757.

Fuchs T, Grobelak K, Pomorski M, Zimmer M. Fetal heart rate monitoring using maternal abdominal surface electrodes in third trimester: can we obtain additional information other than CTG trace? Adv Clin Exp Med 2016; 25: 309–316.

Guzman-Velazquez P, Lakhno IV., Diaz-Mendez A. HRV Descriptors for Fetal Distress Assessment in Pregnancy with Fetal Growth Restriction. Proceedings of the 2018 International Conference on Biomedical Engineering & Science BIOENG’18 CSREA Press, 2018: 13-17.

Hoyer D, Kowalski EM, Schmidt A., et al. Fetal autonomic brain age scores, segmented heart rate variability analysis, and traditional short term variability. Front Hum Neurosci 2014; 8: 948.

Hoyer D, Schmidt A, Gustafson KM, Lobmaier SM, Lakhno IV, Van Leeuwen P, Cysarz D, Preissl H, Schneider U. Heart rate variability categories of fluctuation amplitude and complexity – diagnostic markers of fetal development and its disturbances. Physiol Meas. 2019 May 9. doi: 10.1088/1361-6579/ab205f. [Epub ahead of print]

Hoyer D, Tetschke F, Jaekel S, Nowack S, Witte OW, Schleußner E, et al. Fetal functional brain age assessed from universal developmental indices obtained from neuro-vegetative activity patterns. PloSOne 2013; 8:e74431.

Hoyer D, Zebrowski J, Cysarz D, Goncalves H, Pytlik A, Amorim-Costa C, et al. Monitoring fetal maturation-objectives, techniques and indices of autonomic function. Physiol Meas 2017; 38: 61-88.

Lakhno I. Fetal non-invasive electrocardiography contributes to better diagnostics of fetal distress: a cross-sectional study among patients with pre-eclampsia. Annals of the Academy of Medicine Singapore 2015; 44(11): 519-523.

Nelson KB, Sartwelle TP, Rouse DJ. Electronic fetal monitoring, cerebral palsy, and caesarean section: assumptions versus evidence BMJ 2016; 355: 6405.

Per Olofsson, Ayres-de-Campos D, Kessler J., et al. A critical appraisal of the evidence for using cardiotocography plus ECG ST interval analysis for fetal surveillance in labor. Part I: the randomized controlled trials. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica 2014; 93: P. 556-569.

Reinhard J, Hayes-Gill BR, Yi Q, Hatzmann H, Schiermeier S. Comparison of non-invasive fetal electrocardiogram to Doppler cardiotocogram during the 1st stage of labor. J Perinat Med 2010; 38 (2):179-85.

Van Leeuwen P, Werner L, Hilal Z, Schiermeier S, Hatzmann W, Grßnemeyer D. Fetal electrocardiographic measurements in the assessment of fetal heart rate variability in the antepartum period. Physiol. Meas. 2014; 35:441–54.

Velayo CL, Funamoto K, Silao JN, Kimura Y, Nicolaides K. Evaluation of Abdominal Fetal Electrocardiography in Early Intrauterine Growth Restriction. Front Physiol 2017; 8: 437.