Репродуктивне здоров'я жінки

Оцінювання впливу порушень функції щитоподібної залози на жіночу фертильність

Ю.В. Лук’янченко — 2026-05-27

Жіноче безпліддя залишається однією з провідних проблем сучасної репродуктивної медицини. Важливу роль у його формуванні відіграють захворювання та дисфункція щитоподібної залози, які впливають на оваріальний резерв, менструальний цикл, процеси імплантації та перебіг вагітності.
Мета дослідження: провести ретроспективне оцінювання впливу функціональних і структурних порушень щитоподібної залози на показники фертильності в жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У ретроспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 400 жінок із безпліддям. І групу становили пацієнтки з тиреоїдною дисфункцією (n = 150), ІІ – зі структурними змінами щитоподібної залози при еутиреозі (n = 220), ІІІ (контрольну) – жінки без патології щитоподібної залози (n = 30). Усім жінкам у сироватці крові визначали рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (Tв4), фолікулостимулювального гормону, антитіл до тиреопероксидази й тиреотропного глобуліну, проводили ультразвукове дослідження органів малого таза та щитоподібної залози, оцінювали оваріальний резерв і товщину ендометрія. Проаналізовано також ускладнення перебігу вагітності.
Результати. У жінок із тиреоїдною дисфункцією частіше реєстрували ановуляцію, зниження оваріального резерву, підвищений ТТГ, знижений Тв4 та наявність антитіл до тканин щитоподібної залози. Частота настання вагітності протягом 1 року в цій групі була найнижчою. Водночас достовірно частіше спостерігалися анемія, загроза переривання вагітності, плацентарна дисфункція, затримка внутрішньоутробного розвитку плода та загроза передчасних пологів.
Висновки. Тиреоїдна дисфункція у жінок із безпліддям асоційована зі зниженням фертильності та зростанням частоти акушерських ускладнень, що обґрунтовує необхідність обов’язкового скринінгу функції щитоподібної залози на етапі прегравідарної підготовки.

Вплив комплексної фітонутрієнтної підтримки на психоемоційний та соматичний стан жінок при тривалому використанні оральних контрацептивів на тлі синдрому полікістозних яєчників

Т.Ф. Татарчук — 2026-05-27

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) потребує пожиттєвого менеджменту. Тривале вживання комбінованих оральних контрацептивів (КОК; перша лінія терапії) часто спричиняє побічні ефекти, що знижують прихильність пацієнток до лікування.
Мета дослідження: вивчити вплив дієтичної добавки «Елефтерія Акцепт» на якість життя та ступінь контролю поширених симптомів, асоційованих із вживанням КОК, у жінок із СПКЯ.
Матеріали та методи. У 90-денному спостереженні взяли участь 63 пацієнтки (віком 18–35 років) із СПКЯ, які приймали КОК. Основна група (n = 32) додатково отримувала «Елефтерія Акцепт» (1 капсулу на добу), контрольна (n = 31) – лише КОК. Стан оцінювали за опитувальником HRQOL-4 та 5-бальною шкалою інтенсивності 11 симптомів.
Результати. На етапі включення групи були статистично порівнюваними (p > 0,10). В основній групі до 90-го дня кількість «здорових днів» (Healthy Days) зросла з 15,52 ± 3,61 до 22,52 ± 2,36 (p < 0,001), тоді як у групі контролю показник залишався стабільним (14,50 ± 5,15 проти 14,47 ± 4,73; p = 0,984). В основній групі зафіксовано значущу редукцію 8 з 11 симптомів, зокрема коливань настрою (Δ = –0,87; p < 0,001), мастодинії (Δ = –1,03; p < 0,001) та важкості в ногах (Δ = –1,03; p < 0,001). У групі контролю вираженість важкості в ногах достовірно зросла (Δ = +0,25 ± 0,51; p = 0,011).
Висновки. Використання багатокомпонентної дієтичної підтримки є патогенетично обґрунтованим допоміжним елементом менеджменту СПКЯ, що сприяє підвищенню прихильності до терапії КОК шляхом покращення фізичної та емоційної толерантності до лікування.

Роль ендокринних руйнівників у передчасному виснаженні оваріального резерву

Ю.С. Мудра — 2026-05-27

У статті узагальнено наукові дані щодо впливу ендокринних руйнівників (endocrine-disrupting chemicals – EDCs) на оваріальний резерв як ключовий показник репродуктивного потенціалу жінки. Проаналізовано клітинні та молекулярні механізми передчасного виснаження фолікулярного апарату яєчників під дією екзогенних хімічних агентів. У роботі застосовано бібліографічний, аналітичний, порівняльний і системний методи, а також методи узагальнення та синтезу; пошук джерел за останні 10 років здійснено в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science.
Показано, що вплив EDCs асоціюється зі зниженням рівня антимюллерового гормону, зменшенням кількості антральних фолікулів, порушенням фолікулогенезу, погіршенням якості ооцитів і пригніченням оваріальної відповіді. Провідними механізмами патогенної дії є оксидативний стрес, апоптоз клітин гранульози, дисрегуляція стероїдогенезу, зміна чутливості рецепторів, активація арилвуглеводневого рецептора та епігенетичні модифікації. EDCs слід розглядати як модифікований фактор ризику передчасного виснаження оваріального резерву.
Отже, EDCs є важливим чинником ризику передчасного виснаження оваріального резерву. Їхня дія має багатофакторний характер і реалізується через комплекс взаємопов’язаних молекулярних, клітинних і тканинних механізмів, що призводять до порушення функціональної та структурної цілісності яєчникової тканини. Зменшення експозиції до EDCs, раннє виявлення змін оваріального резерву та поглиблене вивчення біомаркерів репродуктивної токсичності є перспективними напрямами профілактики порушень фертильності у жінок, особливо в групах підвищеного екологічного, професійного та репродуктивного ризику, а також серед жінок молодого віку в загальній популяції.

Кишечний ендометріоз у клінічній практиці: аналіз локалізацій та поєднань з іншими формами та субтипами ендометріозу за #ENZIAN (2021)

Ю.С. Очеретна — 2026-05-27

Кишечний ендометріоз (КЕ) є однією з найтяжчих форм глибокого ендометріозу. У сучасній літературі наявні обмежені дані щодо частоти його виявлення, анатомічних локалізацій та поєднання з іншими формами ендометріозу. Аналіз цих особливостей є важливим для покращення діагностики й планування лікування.
Мета дослідження: аналіз частоти, анатомічних локалізацій та форм КЕ, а також його поєднання з іншими формами й субтипами ендометріозу відповідно до класифікації #ENZIAN (2021).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 420 історій хвороб пацієнток, які пройшли лапароскопічне лікування з приводу ендометріозу на базі університетської клініки Одеського національного медичного університету у 2019–2023 рр. Для подальшого аналізу відібрано 135 пацієнток із КЕ. Оцінювали анатомічні характеристики уражень та їх поєднання з іншими формами ендометріозу за класифікацією #ENZIAN (2021).
Результати. КЕ встановлено у 135 (32,1%) прооперованих пацієнток. Найчастіше уражався ректосигмоїдний відділ (45,9%) та пряма кишка (37,8%) – компартмент С #ENZIAN. Ураження компартменту FI #ENZIAN виявлено у 24,4% пацієнток: ураження сигмоподібної кишки – у 14,1%, апендикса і сліпої кишки – по 3,7%, ободової кишки – у 2,2%, тонкої кишки – у 0,7%. Мультифокальні ураження виявлено у 30,4% випадків, мультицентричні – у 8,1%. Найчастіше КЕ поєднувався з перитонеальним ендометріозом (компартмент P) – 90,4%, ураженнями крижово-маткових зв’язок і латеральних стінок таза (компартмент B) – 80,0%, а також оваріальним ендометріозом (компартмент O) – 79,2%. Ізольований КЕ встановлено у 3,7% випадків. У 94,8% пацієнток відзначено злуковий процес.
Висновки. КЕ виявляється у третини пацієнток із лапароскопічно підтвердженим ендометріозом і найчастіше локалізується у ректосигмоїдному відділі та прямій кишці (компартмент С #ENZIAN). У більшості випадків він поєднується з іншими формами ендометріозу й супроводжується вираженим злуковим процесом.

Роль вітаміну D як опосередкованого маркера оваріального резерву в жінок із рецидивними функціональними кістами яєчників

В.В. Мохній — 2026-05-27

Зв’язок між D-статусом та фолікулярним резервом яєчників у пацієнток із функціональними кістами є недостатньо вивчений.
Мета дослідження: оцінити зміни окремих параметрів оваріального резерву в пацієнток із рецидивними функціональними кістами яєчників з урахуванням статусу вітаміну D.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження 130 жінок репродуктивного віку з безпліддям та функціональними кістами яєчників, які сформували три досліджувані групи: 1) основна група – 70 пацієнток із безпліддям та рецидивними функціональними кістами яєчників – розділена на дві підгрупи: підгрупа А – 30 пацієнток із дефіцитом 25(ОН)D, підгрупа В – 40 осіб із недостатністю 25(ОН)D; 2) група порівняння – 30 жінок із нормальними параметрами цього біотрансмітера у сироватці крові; 3) контрольна група – 30 умовно здорових пацієнток із нормальним рівнем 25(ОН)D без порушення менструального циклу. Оваріальний резерв оцінювали за такими параметрами: концентрація фолікулостимулювального гормону (ФСГ), антимюллерового гормону (АМГ), ультразвукове сканування органів малого таза з визначенням об’єму яєчників та кількості антральних фолікулів.
Результати. Критично низьке значення АМГ (< 0,3 нг/мл) не виявили, в основній групі відмітили знижений рівень у 28,6%, у групі порівняння відповідно у 6,7%. Концентрація рівня ФСГ у 33 осіб основної групи (47,1%) була статистично вищою проти даних у групі контролю (р < 0,05). У 20 пацієнток із низьким фолікулярним резервом дефіцит 25(ОН)D відзначався в усіх зразках, у 30,0% параметри були близькі до критичних.
Висновки. Потенційно бідний фолікулярний резерв пов’язаний із дефіцитом 25(ОН)D, хірургічними втручаннями на органах малого таза в анамнезі, спайковим процесом, метаболічними порушеннями, ендометріозом, соматичними захворюваннями, при цьому переважає первинна форма інфертильності.

Невиношування вагітності в Україні як проблемна складова демографічної ситуації

Н.Я. Жилка — 2026-05-27

Невиношування вагітності (НВ) є суттєвим чинником репродуктивних втрат і важливою складовою демографічної кризи в Україні. За оцінками, 15–20% клінічно підтверджених вагітностей завершуються самовільним перериванням. В умовах зниження народжуваності навіть незначне зростання частоти втрат вагітності чинить критичний вплив на демографічні показники. У статті проаналізовано статистичні дані, етіологічні чинники й визначено основні напрями профілактики НВ.
Мета дослідження: аналіз показників НВ в Україні та визначення їхнього впливу на кризову демографічну ситуацію.
Матеріали та методи. Проведено двоетапне ретроспективне епідеміологічне дослідження. На І етапі аналізували частоту передчасних пологів у 2025 р. та фактори ризику, що найбільше асоціюються з передчасним народженням; на ІІ етапі – кількість передчасно народжених дітей та їхню смертність в акушерських стаціонарах або закладах охорони здоров’я педіатричного профілю (після переведення немовлят із зазначених закладів) у 2025 р. Застосовано бібліосемантичний, аналітичний, епідеміологічний, статистичний і концептуальний методи дослідження.
Результати. За результатами дослідження продемонстровано рівень впливу складових проблеми НВ на демографічну ситуацію в Україні. Основними причинами НВ визначено недотримання унормованих принципів регіоналізації перинатальної допомоги й організації неонатальної допомоги, недостатнє застосування профілактичних технологій та недосконалість маршрутизації пацієнток із загрозою НВ.
Висновки. НВ є важливою складовою демографічної кризи в Україні. Воно спричиняє значні демографічні втрати (до 40 тис. випадків втрати вагітності щорічно за віддаленими результатами), а в умовах критично низької народжуваності його вплив посилюється. Для України характерні додаткові фактори ризику, зокрема вплив війни, стресу та обмежений доступ до медичних послуг. Зниження частоти НВ можливе за умови комплексного підходу, що включає медичні, соціальні й державні заходи. Підвищення уваги до цієї проблеми є необхідним для збереження репродуктивного потенціалу нації. Зниження частоти НВ є реальним резервом підвищення народжуваності.

Роль клінічних досліджень у розвитку фармацевтичної науки

Г.В. Зайченко — 2026-05-27

Мета дослідження: аналіз впливу сучасних клінічних досліджень (КД) на розвиток фармацевтичної науки для забезпечення пацієнтів ефективними та безпечними лікарськими засобами.
Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний метод для аналізу стандартизації функцій міжнародних регуляторних органів, зокрема Food and Drug Administration та European Medicines Agency, які вимагають суворого дотримання принципів Good Clinical Practice та настанов International Council for Harmonisation, що гарантує етичність, достовірність і відтворюваність КД. Сучасна методологія КД ґрунтується на використанні рандомізації, подвійного сліпого контролю, визначенні контрольних груп і забезпеченні достатньої статистичної потужності. Такі підходи дають змогу мінімізувати систематичні похибки та забезпечити валідність результатів.
Результати. У статті наведено аналітичні дані щодо КД як базової складової фармацевтичної науки, що сприяє трансформації фундаментальних наукових ідей у практичні терапевтичні рішення, висвітлено сучасну методологію КД, охарактеризовано інноваційні процеси формування дизайну КД, зокрема адаптивні та цифрові підходи.
Висновки. КД відіграють центральну роль у розвитку сучасної фармацевтичної науки, забезпечуючи перехід від фундаментальних досліджень до створення ефективних і безпечних лікарських засобів. У сучасних умовах їх еволюція визначається впровадженням штучного інтелекту, персоналізованої медицини, децентралізованих підходів та цифрових технологій моніторингу. Інтеграція інноваційних методів, адаптивних дизайнів досліджень, а також забезпечення прозорості даних і дотримання високих етичних стандартів формують нову парадигму клінічних випробувань і сприяють сталому, технологічно орієнтованому розвитку фармацевтичної галузі.

Психічне та репродуктивне благополуччя жінок-викладачок у цифровізованій вищій освіті в умовах війни: розмиття меж і емоційне виснаження

О.А. Черепєхіна — 2026-05-27

Цифровізація академічної праці у вищій освіті формує специфічний психосоціальний механізм розмиття меж між професійним і приватним життям. Для викладачок це може мати недостатньо досліджені тілесні наслідки, оскільки репродуктивне благополуччя є чутливим до дефіциту відновлення, емоційного виснаження та порушення життєвих ритмів у зв’язку з ризиками для безпеки й прив’язаності під час війни.
Мета дослідження: визначення взаємозв’язку розмиття меж у цифровізованій академічній праці з нижчими показниками репродуктивного благополуччя викладачок України у воєнний час та з’ясування ролі емоційного виснаження як механізму опосередкування цього зв’язку.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 869 викладачок 9 закладів вищої освіти України. Розмиття меж оцінювали за допомогою адаптованого тесту проникності меж «робота – дім – цифрове втручання», емоційне виснаження – за підшкалою MBI-EE (the Emotional Exhaustion subscale of the Maslach Burnout Inventory), репродуктивне благополуччя – за авторською анкетою RWDAQ (Reproductive Well-Being in Digital Academia Questionnaire). Для обробки даних застосовували кореляційний аналіз, ієрархічну регресію та медіаційний аналіз, а також тестування взаємодії зі статусом внутрішньо переміщеної особи (ВПО).
Результати. Розмиття меж було статистично значущим негативним предиктором показника RWDAQ Total (β = –0,41, p < 0,001), пояснюючи 17% дисперсії. Додавання емоційного виснаження підвищило пояснювальну здатність регресійної моделі до 32% (R2 = 0,32; ΔR2 = 0,15, p < 0,001). Непрямий ефект через MBI-EE був статистично значущим (effect = –0,18; 95% довірчий інтервал [–0,22; –0,14]), що свідчить про опосередкований психосоціальний зв’язок між розмиттям меж і репродуктивним благополуччям на тлі війни. Модераційного впливу статусу ВПО не виявлено (p > 0,05).
Висновки. Ключовим викликом цифровізованої академічної праці для викладачок України у воєнний час є структурне розмиття меж, пов’язане з емоційним виснаженням і нижчим рівнем репродуктивного благополуччя, яке може розглядатися як психосоматичний індикатор тілесного навантаження цифровізованої праці та актуалізує потребу в інституційних стратегіях відновлення й управління межами.

Особливості менеджменту кістозних утворень яєчників у пубертатному періоді: огляд літератури

М.Ю. Сергієнко — 2026-05-27

У гінекологічній практиці кістозні утворення яєчників є актуальною проблемою. За даними літератури, їх частота зростає, а основна маса представлена фолікулярними кістами та кістами жовтого тіла. Більшість новоутворень черевної порожнини у дівчаток і дівчат-підлітків походять з яєчників. Функціональні кісти яєчників у дівчат становлять 60% усіх уражень яєчників, тоді як справжні новоутворення зустрічаються рідко. Частота, клінічна картина та гістологічний розподіл таких уражень відрізняються від таких у дорослих і вимагають спеціального терапевтичного підходу. Під час оцінювання кістозних утворень яєчників у дітей принциповим є визначення ймовірності злоякісності, оскільки підходи до лікування доброякісних і злоякісних уражень суттєво відрізняються. Основним інструментом їх візуалізації є ультразвукове дослідження, за допомогою якого можна оцінити розмір, розташування та характеристики утворень. Магнітно-резонансну томографію або комп’ютерну томографію використовують для подальшого оцінювання, якщо результати ультразвукового дослідження є неоднозначними, або існує підозра на злоякісність новоутворень. Сироваткові маркери можуть бути розглянуті, щоб допомогти оцінити ризик злоякісності пухлини. Хірургічне втручання показано у випадках відсутності редукції кіст, великих утворень, які зумовлюють симптоми, або якщо є побоювання щодо злоякісності. Перевагу віддають лапароскопії зі збереженням яєчників. Перекрут, розрив або крововилив можуть вимагати термінового хірургічного втручання. Лікування слід проводити у спеціалізованих центрах, щоб уникнути непотрібних оваріоектомій та забезпечити найкращий результат для збереження функції яєчників, підтримки гормонального балансу, статевого розвитку, фертильності й загального здоров’я.

Прегравідарна підготовка та фетальне програмування у жінок із дефіцитом магнію

С.Б. Арбузова — 2026-05-27

Мета дослідження: порівняння впливу дієтичної добавки ПРЕГНЕМАГ та інших комплексів магнію з вітаміном В6 на рівень особистісної й реактивної тривожності, показники артеріального тиску та рівень пролактину в сироватці венозної крові у жінок із клінічними ознаками дефіциту магнію на етапах прегравідарної підготовки й фетального програмування.
Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок, яких було розподілено на групи. До основної групи увійшло 45 жінок із клінічними ознаками дефіциту магнію, які отримували саплементацію дієтичною добавкою ПРЕГНЕМАГ; до групи порівняння – 45 жінок із клінічними ознаками дефіциту магнію, які отримували саплементацію іншими комплексами магнію з вітаміном В6; до контрольної групи – 30 здорових жінок репродуктивного віку. Серед методів дослідження використовували визначення рівня особистісної й реактивної тривожності за шкалою тривоги Спілбергера – Ханіна, лабораторне обстеження «Баланс вітамінів та мінералів (базовий)» і перший розширений пренатальний скринінг.
Результати. Дієтична добавка ПРЕГНЕМАГ виявилася у 2,0 раза ефективнішою за інші комплекси магнію з вітамінами групи В у зниженні рівня пролактину у венозній крові, а також особистісної й реактивної тривожності у жінок із дефіцитом магнію на етапі прегравідарної підготовки. Вона на 22,7% ефективніше відновлювала рівень магнію в організмі, що, за даними клінічного дослідження, сприяло нормалізації середнього артеріального тиску у жінок на етапі фетального програмування (їх кількість була достовірно більшою на 40,0%).
Висновки. Саплементація дієтичною добавкою ПРЕГНЕМАГ на етапах прегравідарної підготовки та фетального програмування у жінок із дефіцитом магнію суттєво покращує метаболічний, гормональний і фізичний стан майбутніх матерів та їхніх дітей.

Дослідження значення CD56, ІЛ-2 та ІЛ-7 в іракських жінок зі спонтанним викиднем

H.E. Mohammed — 2026-05-27

Результати кількох досліджень продемонстрували зв’язок між спонтанним викиднем і підвищеною кількістю природних клітин-кілерів кластера диференціації CD56, а також підвищеним рівнем інтерлейкіну-2 (ІЛ-2), ІЛ-7 і гематологічними розладами.
Мета дослідження: оцінити роль CD56, ІЛ-2 та ІЛ-7 у жінок зі спонтанним викиднем, які не мають будь-яких хронічних захворювань.
Матеріали та методи. Дослідження проведено в навчальних лікарнях Аль-Ярмук та Аль-Ельвія з жовтня 2024 по червень 2025 року. У дослідження увійшло 30 жінок зі спонтанним викиднем: до групи 1 (G1) – 16 учасниць, в яких відбувся самовільний викидень у терміні від 6 до 9 тиж., до групи 2 (G2) – 14 жінок, в яких відбувся самовільний викидень у терміні від 10 до 14 тиж. Контрольну групу (КГ) становили 20 соматично здорових жінок, які народили вчасно. У всіх жінок не зафіксовано хронічних захворювань, патологій щитоподібної залози, системи згортання крові, TORCH-інфекцій (токсоплазмоз, інші інфекції, вірус краснухи, цитомегаловірус, вірус простого герпесу) та інших захворювань. Зразки тканин викиднів у жінок із самовільними викиднями та зразки тканин плаценти жінок КГ зберігали у 10% формаліні для подальшого імуногістохімічного дослідження. Рівні ІЛ-2, ІЛ-7 визначали в усіх жінок у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу. Аналіз крові виконували на гематологічному аналізаторі Sysmex XP-300.
Результати. Результати показали збільшення експресії CD56 у тканинах викидня у жінок G1 порівняно з G2. Не виявлено значних відмінностей у рівнях ІЛ-2 між G1 та G2. Однак рівень ІЛ-7 показав суттєві відмінності між двома групами. З іншого боку, встановлено значні відмінності вмісту ІЛ-2 та ІЛ-7 між досліджуваними групами та КГ. Не встановлено статистичної різниці у кількості лейкоцитів, лімфоцитів і нейтрофілів між G1 та G2. Проте спостерігалися значні відмінності між досліджуваними групами та КГ за кількістю лейкоцитів, нейтрофілів і тромбоцитів, але відмінностей у кількості лімфоцитів не було. Водночас кількість тромбоцитів також відрізнялася між G1 та G2.
Висновки. Отримані дані нашого дослідження можуть свідчити про зв’язок між спонтанним викиднем та імунологічними порушеннями. Також виявлено позитивний зв’язок між спонтанним викиднем та запаленням.

Зміни експресії ERα в яєчниках, асоційовані з цукровим діабетом, у пубертатному періоді та дорослому віці

Л.Б. Багайлюк — 2026-05-27

Мета дослідження: вивчення змін експресії рецептора естрогену альфа (estrogen receptor alpha – ERα) в яєчниках щурів різного віку за умов цукрового діабету (ЦД) й коморбідності та з’ясування зв’язку цих змін із репродуктивними дисфункціями яєчників.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 40 самках білих лабораторних щурів віком 2 і 6 міс., яких було розподілено на 4 групи: 1-ша група – щури зі стрептозотоциновим ЦД (СЦД) та іммобілізаційним стресом (ІС), 2-га – зі СЦД, 3-тя – з ІС, 4-та – контрольні тварини.
Результати. У контрольній групі 2-місячних щурів експресія ERα була значно нижчою порівняно з 6-місячними тваринами. ERα-слабкопозитивні клітини виявлялися в інтерстиції та теці вторинних фолікулів, тоді як у 6-місячних щурів текальні клітини всіх фолікулів демонстрували інтенсивну або помірну позитивну експресію ERα.
При СЦД у тварин різного віку спостерігалися зниження та аномальна експресія ERα. У статевозрілих особин це проявлялося зменшенням пулу примордіальних фолікулів, Граафових пухирців та жовтих тіл, збільшенням кількості атретичних фолікулів і появою кістозних фолікулів, що свідчить про виснаження оваріального резерву та можливе зниження фертильності у цій групі. У 2-місячних щурів відзначали зменшення кількості вторинних фолікулів і Граафових пухирців, а також появу кістозних фолікулів, що може вказувати на затримку статевого дозрівання. Одноразовий вплив стресу призводив до зниження експресії ERα, що було найбільш вираженим у щурів перипубертатного віку. Натомість поєднання СЦД та ІС зумовлювало підвищену аномальну експресію ERα, що супроводжувалося вираженими змінами фолікулогенезу в обох вікових групах.
Висновки. СЦД спричиняє зниження та аномальну експресію ERα, а також порушення фолікулогенезу. Стрес ізольовано знижує експресію рецептора ERα без суттєвих морфологічних змін, тоді як поєднання СЦД та ІС призводить до вираженої репродуктивної дисфункції яєчників.

Порушення метаболізму в жінок на тлі соматичних травм і опосередкованих наслідків війни

Л.О. Борисова — 2026-05-27

Наслідки війни в Україні, зокрема вимушене переміщення, хронічний психологічний стрес та соматичні травми, стають причиною системних змін в організмі. Проблема їхнього впливу на метаболічне здоров’я жінок потребує глибокого вивчення.
Мета дослідження: вивчити вплив соматичної травми, отриманої внаслідок бойових дій, на показники вуглеводного та ліпідного метаболізму в жінок.
Матеріали та методи. Проведено дослідження за участю 220 жінок репродуктивного віку: групу І (n = 70) становили пацієнтки із соматичними травмами внаслідок бойових дій; групу ІІ (n = 100) – внутрішньо переміщені особи; групу ІІІ (контрольну) (n = 50) – жінки з тилових регіонів, які не змінювали місце проживання після початку повномасштабної війни. Визначали показники вуглеводного та ліпідного обміну, рівні вітаміну D і феритину, а також психоемоційний стан та якість сну.
Результати. Встановлено ознаки формування інсулінорезистентності й атерогенної перебудови ліпідного профілю у пацієнток І та ІІ груп. Супутній синдром полікістозних яєчників був обтяжливим фактором, який асоціювався з більш вираженою інсулінорезистентністю, порушенням ліпідного обміну та дефіцитом вітаміну D. Зміни метаболізму розвивалися на тлі погіршення психоемоційного стану та якості сну.
Висновки. Військова агресія та її наслідки призводять до дезорганізації метаболічного гомеостазу в жінок. Як соматичні травми, так і психологічний стрес однаковою мірою супроводжуються розвитком інсулінорезистентності та тенденцією до порушення обміну ліпідів, що перебігають на тлі вираженого психоемоційного виснаження. Наявність синдрому полікістозних яєчників підвищує вразливість організму до стресових факторів, що обґрунтовує доцільність персоналізованих стратегій довготривалого відновлення жінок.

Клінічна ефективність різних методів терапії рефрактерних атонічних післяпологових кровотеч

Р.М. Ворона — 2026-05-27

Післяпологова кровотеча (ППК) залишається однією з основних причин тяжкої материнської захворюваності та смертності. Провідним етіологічним фактором ранньої ППК є атонія матки, яка може набувати рефрактерного характеру, коли міометрій не чутливий до утеротоніків, транексамової кислоти й механічної стимуляції.
Мета дослідження: оцінити клінічну ефективність застосування модифікованої вакуумної системи низького тиску (ВСНТ) для терапії рефрактерної атонічної ППК після вагінальних пологів порівняно з балонною тампонадою матки (БТМ) щодо основних клінічних показників досягнення гемостазу.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на клінічних базах кафедри акушерства і гінекології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика у 2023–2025 рр. У дослідження включено 64 породіллі з ранньою атонічною ППК після пологів через природні шляхи. Породіллі були розподілені на дві групи: І група (n = 31) отримала терапію рефрактерної атонічної кровотечі за допомогою ВСНТ (70–80 мм рт. ст.) внутрішньоматково; ІІ групі (n = 33) з цією ж метою застосовували БТМ.
Результати. Вагітні обох груп були репрезентативними за загальними характеристиками й факторами ризику (p > 0,05). Основні клінічні результати в групах дослідження підтвердили високу ефективність використання ВСНТ в І групі порівняно з ІІ групою щодо часу зупинення кровотечі та об’єму загальної крововтрати (р < 0,001). Крім того, у І групі порівняно з ІІ відзначалася менша потреба в проведенні гемотрансфузій, додатковому введенні утеротоніків, хірургічному гемостазі, хоча різниця не досягла статистичної значущості.
Висновки. Запропоновану методику встановлення ВСНТ у порожнину матки в разі пологів через природні шляхи можна розглядати як високоефективну, доступну і недороговартісну альтернативу БТМ й хірургічним методам терапії рефрактерних атонічних ППК.