Репродуктивне здоров'я жінки

Сучасні можливості таргетної фітокорекції репродуктивних порушень у жінок із пухлиноподібними новоутвореннями яєчників

В.І. Пирогова — 2026-03-31

На сьогодні залишаються дискусійними питання менеджменту та обсягу терапевтичних втручань для покращення репродуктивного здоров’я жінок при функціональних кістах яєчників (ФКЯ).
Мета дослідження: оцінка ефективності таргетної фітокорекції у комплексному менеджменті пацієнток із ФКЯ.
Матеріали та методи. Обстежено 98 жінок репродуктивного віку з ФКЯ з аналізом скарг, анамнезу захворювання та проведенням динамічного ультразвукового моніторингу. Пацієнток розподілено на дві основні групи: І група – 50 пацієнток із вперше виявленими ФКЯ; ІІ група – 48 жінок із рецидивом ФКЯ; із подальшим розподілом на підгрупи залежно від типу менеджменту. 23 пацієнтки підгрупи ІА отримували таргетну фітокорекцію, 27 пацієнток підгрупи ІВ перебували під динамічним спостереженням. 24 жінки підгрупи ІІА з рецидивом ФКЯ та відсутністю репродуктивних планів отримували комбіновані оральні контрацептиви (КОК) у поєднанні з таргетною фітокорекцією, а 24 пацієнтки підгрупи ІІВ – лише КОК. Тривалість терапії становила 6 міс., аналогічною була тривалість подальшого спостереження. Контрольну групу становили 20 жінок без гінекологічної патології з оцінкою стану яєчників за даними ультразвукового дослідження O-RADS 1 (Ovarian-Adnexal Reporting and Data System).
Таргетна фітокорекція була обґрунтована складом і фармакологічними властивостями дієтичної добавки на основі рослинних екстрактів, до складу якої входить купаж порошкоподібних екстрактів плодів прутняку, коренів дуднику китайського, коренів лабазнику шестипелюсткового, коренів петрушки кучерявої, коренів селери пахучої, трави підмаренника справжнього та квіток нагідок лікарських.
Результати. Проведення таргетної фітокорекції скорочує тривалість існування ретенційних кіст до 1 менструального циклу (МЦ) порівняно з 4 МЦ у групі динамічного спостереження. Комбінація КОК і дієтичної добавки сприяє усуненню больового синдрому у 95,8% пацієнток.
Висновки. Диференційований менеджмент пацієнток дозволяє, порівняно зі спостереженням, досягти повного регресу ФКЯ через 3 міс. лікування у 82,6% пацієнток, підвищити частоту регресу ФКЯ з 40,7% до 82,6%, знизити частоту рецидивів з 40,7% до 13,0% упродовж 6 міс. після завершення лікування, а також знизити ризик оперативних втручань.

Окиснювальний баланс у фолікулярній рідині яєчників: кореляція з гормональним профілем та відповіддю яєчників у циклах екстракорпорального запліднення

Minh Tam Le — 2026-03-31

The objective: to evaluate the oxidation-reduction potential (ORP) of follicular fluid (FF) in ovaries as a biomarker of the intrafollicular microenvironment and its association with oocyte maturation and in vitro fertilization (IVF) outcomes.
Materials and methods. A retrospective analysis of 212 IVF cycles during 2020–2023 was conducted. ORP in FF was measured using MiOXSYS. The concentrations of follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH), estradiol, anti-Müllerian hormone and prolactin were measured in blood serum. Correlations between ORP and gonadotropin levels, stimulation parameters, and oocyte outcomes were assessed.
Results. The mean ORP value in FF was 86.42 ± 23.23 mV, with wide interindividual variations. Weak but statistically significant positive correlations were observed between ORP and baseline FSH (ρ = 0.166, p = 0.016) and LH levels (ρ = 0.148, p = 0.032). Patients with basal FSH ≥ 8 IU/L exhibited higher ORP levels compared to women with FSH concentration < 8 IU/L (median 93.26 mV vs 81.70 mV, p = 0.041). However, ORP values did not differ significantly between groups stratified by total FSH dose, estradiol levels on chorionic gonadotropin day, or total number of retrieved oocytes. Notably, patients achieving ≥ 12 mature oocytes had a significantly higher oocyte maturation rate (86.19% vs 77.78%, p < 0.001), although their median ORP values were not significantly different (84.17 mV vs 89.68 mV, p = 0.849).
Conclusions. ORP in FF reflects subtle endocrine influences but was not directly predictive of oocyte number or maturity. Stable ORP values together with optimal stimulation (≥ 12 mature oocytes) were associated with better oocyte maturation, suggesting ORP as a potential marker of follicular health in IVF.

Ефективність вагінальних капсул із D-ксилітолом та активним пребіотичним комплексом у передопераційному й післяопераційному періоді при вагінальній корекції пролапсу тазових органів і стресового нетримання сечі

Є.В. Федько — 2026-03-31

Мета дослідження: оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність, а також вплив на репаративні процеси застосування пребіотичних вагінальних капсул із D-ксилітолом у перед- та післяопераційному періоді в пацієнток, які проходять хірургічну корекцію пролапсу тазових органів і стресового нетримання сечі.
Матеріали та методи. Проведено порівняльне відкрите рандомізоване дослідження за участю 144 жінок (середній вік 55,5 ± 3,2 року) з пролапсом тазових органів та/або стресового нетримання сечі. Пацієнток розподілили на 4 клінічні групи залежно від вихідного стану мікробіоценозу (за критеріями Hay/Ison) та призначеної схеми терапії. Оцінювали клінічну симптоматику, динаміку показників рН, результати бактеріоскопії та полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ), а також частоту віддалених післяопераційних ускладнень (протягом 6 міс. моніторингу).
Результати. Застосування пребіотичного комплексу з D-ксилітолом сприяло швидкому купіруванню скарг та нормалізації рН вагінального середовища. За даними ПЛР-РЧ, у групах, що отримували D-ксилітол, середня частка Lactobacillus spp. зросла до 85,2 ± 3,4%, що достовірно перевищувало показники груп, які не отримували D-ксилітол (57,4 ± 4,2%). Через 6 міс. після операції в пацієнток груп, що отримували D-ксилітол, не зафіксовано жодного випадку розходження швів чи ерозії алоімплантатів, тоді як у групах, що не отримували цей препарат, частота розходження швів становила 2,8%, а ерозій поліпропіленової сітки – 3,0–5,6%. Комплаєнтність досягала 82,8–87,1%.
Висновки. Локальне пері- та післяопераційне застосування пребіотичних капсул із D-ксилітолом («Мастрелле Флора Плюс») демонструє високу ефективність у відновленні вагінального нормоценозу та достовірно знижує ризик інфекційно-репаративних ускладнень при вагінальній хірургії.

Стрес-індуковані ендокринні зміни при порушеннях менструального циклу в дівчат-підлітків під впливом війни в Україні

В.О. Диннік — 2026-03-31

Гормональне функціонування на тлі стресу – чи не найбільш обговорювана сьогодні проблема в Україні. Менструальний цикл як життєво важливий показник життєдіяльності гостро реагує на зміни навколишнього середовища. Російська військова агресія в Україні змусила більшість населення переживати труднощі війни. Дослідження стану гормонального забезпечення при розладах менструального циклу в умовах надзвичайних ситуацій розширить уявлення щодо взаємодії гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осей.
Мета дослідження: порівняння гормональних детермінант стресозалежних порушень менструальної функції у дівчат-підлітків у довоєнний період і на тлі війни.
Матеріали та методи. Обстежено 331 дівчину з порушеннями менструальної функції (у 2018–2021 рр. – 184 дівчини й у 2022–2024 рр. – 147 дівчат) віком 11–17 років. У 149 дівчат діагностовано аномальні маткові кровотечі (АМК)
(у 84 дівчат до війни та в 65 – після початку війни), а у 182 пацієнток – олігоменорею (ОМ) (у 100 підлітків до вій-
ни й у 82 – після початку війни). Усі пацієнтки проживали на території Харкова та Харківської області, які зазнають постійних бойових атак під час війни. Комплекс гормонального обстеження включав визначення в сироватці крові концентрацій лютеїнізувального гормону (ЛГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), пролактину, тестостерону, кортизолу, естрадіолу (Е2), дегідроепіандростерону сульфату (ДГЕА-С), обчислювали їх співвідношення (ЛГ/ФСГ, кортизол/ДГЕА-С, пролактин/кортизол, тестостерон/кортизол, тестостерон/Е2).
Результати. У підлітків із розладами менструальної функції за типом АМК і ОМ, які опинилися в епіцентрі постійного бомбардування, змінилися гормональні детермінанти. Вірогідно, підвищився рівень стресозалежних гормонів. Це вміст ДГЕА-С, пролактину. Відповідно, зросло співвідношення пролактин/кортизол і знизилося кортизол/ДГЕА-С, що свідчить про збільшення протидії стресовій ситуації. Перебування в зоні збройного конфлікту призводить до класичних взаємовідношень кортизолу і ДГЕА-С, з’являється їхній кореляційний зв’язок. У реакції на стресову ситуацію беруть участь і статеві гормони, причому при АМК – тестостерон, а при ОМ – Е2. У дівчат, які перебували в умовах постійних повітряних тривог і бомбардування, на тлі міцного позитивного зв’язку кортизолу з ДГЕА-С реєструються доволі слабкі кореляційні відношення між кортизолом і тестостероном, що може свідчити про менш чутливий зв’язок між стресовими та статевими гормонами.
Висновки. Розлади менструальної функції супроводжуються порушеннями регуляції функції гіпофізарно-адреналової й гіпофізарно-гонадної осей. Перебування в зоні збройного конфлікту збільшує напруження стресозалежних і статевих гормонів у цього контингенту хворих, що може провокувати ускладнений перебіг АМК і ОМ.

Вплив результатів клінічних досліджень на громадське здоров’я

О.В. Любінець — 2026-03-31

Мета дослідження: проведення аналітичного дослідження щодо тенденцій впливу клінічних досліджень (КД) на громадське здоров’я.
Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи для вивчення сучасних (2021–2025) наукових джерел щодо впливу результатів КД на стан здоров’я населення для удосконалення системи громадського здоров’я.
Результати. Теоретичні основи впливу КД ґрунтуються на даних доказової медицини як основи громадського здоров’я, з урахуванням трансляційної медицини й політики охорони здоров’я. Вплив КД на профілактику і лікування продемонстрований, зокрема, впливом на громадське здоров’я профілактичних програм та вакцинації, клінічних настанов і стандартів лікування. Досліджені інноваційні підходи КД показані на даних реальної клінічної практики, а також щодо використання цифрових технологій та штучного інтелекту. Соціальні й етичні аспекти КД розглядаються як обов’язковість репрезентативності, справедливості та комунікації результатів досліджень. Визначені сучасні виклики й перспективи КД, що базуються на фінансуванні та стійкості КД і їх інтеграції у практику.
Висновки. КД є критично важливим інструментом покращення громадського здоров’я. Вони формують профілактичні програми, стандарти лікування, регуляторні рішення та довіру суспільства до медицини. Майбутній вплив КД залежатиме від їхньої якості, інклюзивності, етичності та ефективної трансляції результатів у політику й практику.

Терапія масивної атонічної кровотечі модифікованою вакуумною системою низького тиску (клінічний випадок)

О.В. Голяновський — 2026-03-31

Післяпологова кровотеча (ППК) є тяжким акушерським ускладненням, що потребує невідкладного втручання і спостерігається у 3–10% пологів. ППК залишається однією з провідних причин материнської захворюваності й смертності, близько 80% цих випадків пов’язані з атонією матки. Тому важливо впроваджувати в практичне акушерство нові методики терапії атонічних ППК.
Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності застосування вакуумної системи низького тиску (ВСНТ) як нової методики терапії масивної рефрактерної атонічної кровотечі у породіллі з пологами через природні шляхи.
Клінічний випадок. У вагітної Л. віком 34 роки на 39-му тиж. вагітності відбулися треті вагінальні пологи в головному передлежанні плода (маса тіла – 3140 г, зріст – 50 см) у Київському обласному перинатальному центрі. Попри активне ведення ІІІ періоду пологів, він ускладнився затримкою частки плаценти, плодових оболонок у порожнині матки та розвитком ранньої ППК. Проведено ручну ревізію стінок порожнини матки, виділення залишків плацентарної тканини й плодових оболонок із подальшим уведенням утеротонічних препаратів, транексамової кислоти; проведено балонну тампонаду матки. Попри проведені заходи, атонічна ППК продовжувалася, що було розцінено як масивну атонічну кровотечу, а об’єм крововтрати становив на той час 1500,0 мл. Тому було вирішено встановити в порожнину матки ВСНТ, модифіковану нами. Негативний тиск 70–80 мм рт. ст. підтримувався впродовж 1,5 год. За цей час по силіконовій трубці виділилося близько 100,0 мл рідкої крові. Атонічна кровотеча була зупинена без проведення хірургічного гемостазу.
Висновки. Запропоновану методику встановлення ВСНТ у порожнину матки в разі пологів через природні шляхи можна розглядати як високоефективну, доступну та недороговартісну альтернативу балонній тампонаді й хірургічним методам терапії рефрактерних атонічних кровотеч.

Терапевтична ефективність вагінального гелю на основі Coriolus versicolor у жінок із цервікальною інфекцією ВПЛ високого ризику: ретроспективне спостережне дослідження

Anna Angela Criscuolo — 2026-03-31

Вступ
Вагінальний гель на основі Coriolus versicolor використовується для лікування жінок з інфекцією вірусу папіломи людини (ВПЛ) високого ризику шийки матки завдяки здатності відновлювати епітелій і нормалізувати вагінальну мікробіоту.
Методи
Проведено ретроспективне довготривале спостережне дослідження з метою оцінки ефективності та безпеки гелю. Жінок, які використовували вагінальний гель на основі Coriolus versicolor, порівнювали з жінками, які не отримували такого лікування. Обидві групи обстежували щодо наявності ВПЛ за допомогою ДНК-тестування, ПАП-тесту (цитології) та кольпоскопії на початку дослідження і через 6 міс.
Результати
Загалом у дослідження включено 183 жінки з ВПЛ високого ризику (97 – у групі лікування та 86 – у контрольній групі).
Через 6 міс. негативні результати ДНК-тесту на ВПЛ отримано у 67,0% жінок у групі лікування вагінальним гелем порівняно з 37,2% у контрольній групі (p < 0,0001).
Крім того:
• 76,1% проти 40,8% продемонстрували покращення за результатами кольпоскопії (p = 0,0005);
• 60,9% проти 40,8% досягли ремісії (p = 0,05) (відповідно у групі лікування порівняно з контрольною).
Щодо цитології:
• у 78,5% жінок у групі лікування проти 37,7% у контрольній групі відзначали покращення;
• 70,8% проти 34,8% досягли ремісії (p < 0,0001 для обох показників).
За результатами багатофакторного аналізу (з урахуванням віку, тютюнопаління та використання естроген-прогестинових контрацептивів), порівняно з контрольною групою жінки, які використовували гель, мали значно вищу ймовірність:
• елімінації (очищення від) ВПЛ (ВШ 4,81; 95% ДІ [2,43–9,53]);
• ремісії за даними кольпоскопії (ВШ 2,30; 95% ДІ [1,00–5,31]);
• ремісії за результатами цитології (ВШ 5,13; 95% ДІ [2,40–10,96]).
Під час спостереження побічних ефектів не зафіксовано.
Висновки
Використання вагінального гелю на основі Coriolus versicolor у пацієнток із ВПЛ високого ризику є безпечним та ефективним, що підтверджується результатами всіх проведених обстежень.

Психологічний стан вагітних під час війни в Україні та вимушеної міграції

Л.П. Шелестова — 2026-03-31

Результати сучасних досліджень свідчать, що будь-які потрясіння, тривожні стани, зовнішні стресові чинники або інші негативні емоції посилюють вплив як на організм матері, так і на її майбутню дитину. У реаліях сьогодення одним з основних стресових факторів для українських жінок стала війна, що може спричиняти наслідки відразу для двох поколінь – як для матері, так і для дитини. Через пережиті травми, втрату близьких, вимушене переселення та постійний страх за власне життя й життя рідних вагітні мають високий ризик розвитку депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу. Війна в Україні, що триває, привернула увагу європейських країн до численних і різноманітних наслідків, зокрема міграційної та економічної криз. Саме переміщені вагітні, як свідчать дані систематичних оглядів і метааналізів, піддаються надзвичайно високому ризику психологічних розладів.
Питання впливу війни в Україні на психологічний стан вагітних у сусідніх європейських країнах наразі висвітлене лише в поодиноких дослідженнях; їх результати свідчать, що жінки-біженки з України внаслідок війни стикаються з додатковими факторами ризику, як-от мовними та культурними бар’єрами, що перешкоджають ефективній комунікації між пацієнтками й медичними працівниками. З огляду на це актуальним є питання розроблення інструментів психологічного скринінгу та комплексу заходів психологічного супроводу з урахуванням культурних чинників. Подальша ефективна підтримка психічного здоров’я цього контингенту жінок потребує комплексного міждисциплінарного підходу.

Математичне моделювання ризику антенатальної загибелі плода на основі ретроспективного аналізу

Н.М. Гичка — 2026-03-31

Актуальним питанням в акушерстві постає раннє прогнозування перинатальної патології з визначенням ступеня ризику, особливо якщо це стосується репродуктивних втрат.
Мета дослідження: на основі ретроспективного аналізу розробити математичну модель прогнозування антенатальної загибелі плода (АЗП).
Матеріали та методи. Побудову моделі логістичної регресії проводили на підставі аналізу медичної документації 46 жінок з АЗП та 50 жінок із живонародженням віком 18–40 років з одноплідною вагітністю. Змінні, що продемонстрували статистичну значущість при побудові однофакторної логістичної моделі, включали до багатофакторної моделі з покроковим відбором.
Результати. Аналіз екстрагенітальної патології дав змогу відокремити низку клінічних чинників, асоційованих із підвищеним ризиком АЗП. Захворювання щитоподібної залози асоціювалися з підвищенням ризику АЗП у 2,25 раза; патологія серцево-судинної системи – у 2,37 раза. Прогностична цінність інфекцій, що передаються статевим шляхом, становила 2,38. За результатами LASSO-регресії (Least Absolute Shrinkage and Selection Operator) ідентифіковано найбільш інформативні предиктори: вік > 35 років, індекс маси тіла ≥ 30 кг/м2, патологія щитоподібної залози, порушення мікробіоценозу піхви, самовільні викидні в анамнезі, плацентарна дисфункція, D-димер.
Висновки. Визначення основних прогностичних маркерів та проведення математичного аналізу прогнозування перинатальної патології при АЗП дало змогу оцінити предикторну потужність деяких анамнестичних показників, що сприяло створенню семифакторної прогностичної моделі АЗП.

Особливості лікування клімактеричних розладів у жінок у перименопаузальний період

А.О. Ісламова — 2026-03-31

Різке зростання захворюваності серед жінок перименопаузального віку часто призводить до зниження працездатності та соціальної дезадаптації. Особливої актуальності ця проблема набуває в Україні, де жінки віком старше 50 років становлять переважну частину жіночого населення. Саме тому лікування клімактеричних розладів має важливе значення.
Мета дослідження: вивчення ефективності та безпеки лікарського засобу (Lachesis 30CH 20 мг, Sanguinaria canadensis 30CH 20 мг, Glonoinum 200CH 20 мг, Cimicifuga 200CH 20 мг, Sulfur 30CH 20 мг) у пацієнток із клімактеричними розладами легкого та середнього ступеня тяжкості у пізньому репродуктивному періоді.
Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнток віком 37–52 років із клімактеричними розладами. Для визначення тяжкості симптомів використовували міжнародну шкалу оцінки симптомів менопаузи (Menopause Rating Scale – MRS). З метою корекції клімактеричних розладів призначали лікарський засіб (Lachesis 30CH 20 мг, Sanguinaria canadensis 30CH 20 мг, Glonoinum 200CH 20 мг, Cimicifuga 200CH 20 мг, Sulfur 30CH 20 мг) упродовж 3 міс. Оцінку ефективності лікування здійснювали шляхом вивчення динаміки клімактеричних симптомів, визначення рівнів фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, естрадіолу, пролактину, прогестерону, а також за результатами біохімічного дослідження печінкових проб до початку лікування та через 3 міс. терапії. Ультразвукове дослідження органів малого таза виконували на етапі скринінгу, через 1 міс. та через 3 міс. після початку терапії препаратом із метою контролю стану ендометрія та оцінки безпеки лікування.
Результати. Після проведеної терапії середній менопаузальний індекс за шкалою MRS був достовірно нижчим (8,7 ± 0,2 бала) порівняно з показником до початку лікування (24,02 ± 0,80 бала). Після 3 міс. лікування лікарським засобом (Lachesis 30CH 20 мг, Sanguinaria canadensis 30CH 20 мг, Glonoinum 200CH 20 мг, Cimicifuga 200CH 20 мг, Sulfur 30CH 20 мг) у всіх обстежених жінок рівні гормонів відповідали перименопаузальним значенням. Побічних ефектів та реакцій індивідуальної непереносимості не зареєстровано.
Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність застосування лікарського засобу (Lachesis 30CH 20 мг, Sanguinaria canadensis 30CH 20 мг, Glonoinum 200CH 20 мг, Cimicifuga 200CH 20 мг, Sulfur 30CH 20 мг) у жінок пізнього репродуктивного віку з метою терапії клімактеричних розладів легкого й середнього ступеня тяжкості.

Ефективність ензимотерапії у комплексному лікуванні синдрому хронічного тазового болю при ендометріозі

Г.А. Гулієва — 2026-03-31

У статті подано результати терапії синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) та супутніх симптомів при ендометріозі із застосуванням ферментного препарату дістрепт-ферментів Н46А: стрептокінази та стрептодорнази (Дістрептаза Дістрепт).
Мета дослідження: аналіз клінічної ефективності ензимотерапії у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ при ендометріозі.
Матеріали та методи. У дослідження включено 124 жінки після хірургічного лікування та гістологічного підтвердження діагнозу ендометріозу. Пацієнток було розподілено на дві групи: основну групу (ОГ) – 74 жінки, які отримували гормональну терапію агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону та дістрепт-ферменти Н46А – стрептокіназу (15 000 МО) і стрептодорназу (1250 МО) (Дістрептаза Дістрепт), та контрольну групу (КГ) – 50 жінок, які отримували лише гормональну терапію без ензимотерапії. Оцінку клінічних симптомів проводили через 1 міс. після лікування.
Результати. У зазначений термін було отримано такі результати: наявність тазового болю відзначали лише 10 (13,5%) пацієнток ОГ та 27 (54,0%) КГ (p < 0,001); диспареунію – 9 (12,0%) та 23 (46,0%) відповідно (p < 0,010); зміну характеру виділень зі статевих шляхів – 14 (19,0%) та 15 (30,0%); дизуричні явища – 7 (9,5%) та 25 (50,0%) відповідно (p < 0,001); дисхезію – 8 (10,8%) та 14 (28,0%) відповідно (p = 0,03). Побічних реакцій або алергічних проявів під час застосування ензимотерапії не зафіксовано.
Висновки. Аналіз результатів проведеного дослідження засвідчив, що застосування ензимотерапії у формі ректальних супозиторіїв дістрепт-ферментів Н46А: стрептокінази та стрептодорнази (Дістрептаза Дістрепт) у комплексній терапії СХТБ при ендометріозі сприяє достовірному зменшенню вираженості клінічних проявів цього синдрому та супутніх симптомів. Отримані дані підтверджують доцільність включення ензимотерапії до комплексного лікування пацієнток із цією патологією.

Передменструальний синдром: можливості корекції порушень гормонального гомеостазу та ментального здоров’я із застосуванням комбінованого перорального контрацептиву з естетролом і дроспіреноном

Г.І. Резніченко — 2026-03-31

Мета дослідження: вивчення ефективності препарату, що містить естетрол (Е4) і дроспіренон, у терапії хворих із передменструальним синдромом (ПМС) і його вплив на гормональний гомеостаз, ментальне здоров’я та якість життя.
Матеріали та методи. 78 пацієнток із ПМС розподілено на 2 групи: порівняння – 46 жінок, які протягом 3 міс. отримували негормональну терапію, і досліджувану – 32 пацієнтки, які протягом 3 міс. застосовували препарат, що містить Е4 і дроспіренон. Контрольну групу становили 118 здорових жінок. Усі пацієнтки обстежені до та після лікування. Визначали рівні серотоніну, пролактину, фолікулостимулювального і лютеїнового гормонів, кортизолу, естрадіолу, прогестерону в сироватці крові; у добовій сечі – дофаміну, адреналіну, норадреналіну; досліджували стан ментального здоров’я та якість життя.
Результати. У групі порівняння після терапії достовірно зменшувався відсоток підвищеної дратівливості/агресії; водночас достовірно підвищувався вміст дофаміну й знижувався естрадіолу, адреналіну, норадреналіну, кортизолу та рівень сприйнятого стресу. У досліджуваній групі достовірно зменшувалася більшість показників клінічних проявів ПМС і достовірно збільшувалися порівняно з початковими даними рівні всіх гормонів і наближалися до результатів контрольної групи. Також достовірно знижувалися показники нейротизму, депресії та інтегральної оцінки астенії, підвищувалась якість життя.
Висновки. У хворих із ПМС до лікування встановлено наявність достовірних порушень гомеостазу гормональної системи; достовірне підвищення показників стресу, нейротизму, астенії й депресії та зниження якості життя. Тримісячна терапія негормональними препаратами не дозволила відновити клінічний, гормональний та ментальний стан жінок із ПМС. Використання препарату, що містить Е4 і дроспіренон, у терапії хворих із ПМС протягом 3 міс. дозволило суттєво покращити їх стан і гормональний фон та наблизити показники до результатів, отриманих у контрольній групі, що сприяло нормалізації ментального здоров’я і якості життя пацієнток цієї когорти.

Оцінка ефективності амбулаторного лікування неускладнених запальних захворювань органів малого таза комбінацією ципрофлоксацину та тинідазолу

В.І. Пирогова — 2026-03-31

Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) посідають провідне місце у структурі гінекологічної захворюваності як за поширеністю, так і за негативними наслідками для репродуктивного здоров’я. Полімікробна етіологія ЗЗОМТ потребує застосування препаратів широкого спектра дії, ефективних проти аеробних та анаеробних збудників.
Мета дослідження: оцінка клінічної та мікробіологічної ефективності комбінованої терапії ципрофлоксацином і тинідазолом в амбулаторному лікуванні пацієнток із неускладненими формами ЗЗОМТ.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 30 жінок віком від 20 до 30 років із неускладненими ЗЗОМТ (сальпінгоофорит). Пацієнтки отримували перорально комбінацію ципрофлоксацину (500 мг) та тинідазолу (600 мг). Під час дослідження аналізували динаміку клінічних симптомів та результати бактеріологічного контролю.
Результати. Застосування комбінованої терапії ципрофлоксацином і тинідазолом при неускладнених формах ЗЗОМТ зумовило повну ерадикацію облігатних патогенів та елімінацію умовно-патогенних мікроорганізмів у діагностично значущих титрах із відновленням нормальної мікробіоти піхви (86,7%). У перші 3 доби лікування у 93,3% пацієнток відзначено швидкий регрес больового синдрому, а повне зникнення больових відчуттів після завершення терапії спостерігалося у 96,7% жінок. Дизуричні розлади, що на початку лікування відзначалися у 63,3% (19 із 30) пацієнток, після завершення курсу зберігалися лише в 1 випадку (3,3%), що підтверджує ефективність терапії 96,7%. Ефективність щодо усунення аномальних вагінальних виділень становила 85,7%. Амбулаторний режим лікування забезпечив високий рівень комплаєнсу пацієнток та добру переносимість терапії.
Висновки. Лікування неускладнених форм ЗЗОМТ комбінацією ципрофлоксацину й тинідазолу є клінічно ефективним у 96,7% пацієнток і сприяє ерадикації облігатних та умовно-патогенних збудників ЗЗОМТ. Висока клінічна ефективність і добра переносимість дозволяють рекомендувати комбінацію ципрофлоксацину та тинідазолу для терапії ЗЗОМТ в амбулаторних умовах.