Репродуктивне здоров'я жінки

Персистуюча ВПЛ-інфекція: репродуктивні наслідки для чоловіка та жінки

2026-03-18T02:57:51+02:00

Останнім часом уявлення про роль вірусу папіломи людини (ВПЛ) значно змінилося. Ще кілька років тому ВПЛ здебільшого асоціювали з онкологічними проблемами, насамперед раком шийки матки. Сьогодні накопичено достатньо даних досліджень, щоб стверджувати, що ВПЛ є також причиною порушень репродуктивного здоров’я і жінок, і чоловіків. Детальний огляд негативного впливу ВПЛ на репродуктивність і сучасних поглядів на механізми ВПЛ-асоційованого зниження фертильності та можливостей лікування надала професорка Ауріка Альбертівна Суханова – заслужена лікарка України та експертка у сфері репродуктивної медицини – у доповіді на IX Всеукраїнському форумі «VAGINA, CERVIX, UTERUS: інфекція, запалення, неоплазія», що відбувся 21–22 листопада 2025 року в Києві.

Застосування та прийнятність методів контрацепції серед військовослужбовиць в Україні

2026-03-18T02:59:41+02:00

Мета дослідження: оцінка рівня обізнаності та практики використання сучасних методів контрацепції серед військовослужбовиць, а також аналіз чинників, що впливають на відмову від засобів гормональної контрацепції (ГК), з урахуванням специфічних потреб військової служби.
Матеріали та методи. Проведено онлайн-опитування 431 жінки-військовослужбовиці щодо контрацептивної поведінки, застосування ГК та причин відмови від неї. До І групи увійшли жінки, які не перебували в зоні бойових дій (ЗБД) (n = 233); до ІІ – ті, що перебували в ЗБД до 1 міс. (n = 82); до ІІІ – від 1 до 6 міс. (n = 69); до IV – понад 6 міс. (n = 47).
Результати. Найнижчий рівень застосування контрацепції (26,83%) відзначено серед жінок із перебуванням у ЗБД до 1 міс., тоді як найвищий показник (53,19%) зафіксовано в IV групі. У всіх групах переважала бар’єрна контрацепція (> 60%). Частота застосування оральних контрацептивів (ОК) достовірно зростала зі збільшенням тривалості перебування в ЗБД та досягала 28,0% у IV групі. Загальна частка використання ГК (ОК та внутрішньоматкових) зростала з 7,73% у І групі до 19,15% у IV групі. Основними причинами відмови від ГК були відсутність суб’єктивної потреби (50,00–61,86%), страх побічних ефектів (24,14%) та недостатня поінформованість (13,02–18,42%).
Висновки. Рівень використання контрацепції серед військовослужбовиць в Україні залишається невисоким, а найпоширенішим методом є бар’єрна контрацепція (презерватив). Жінки з тривалішим досвідом служби частіше застосовують ОК. Основними причинами відмови військовослужбовиць від ГК є відсутність потреби, недостатня поінформованість, побоювання щодо побічних ефектів і наявність протипоказань. Отримані результати дослідження підкреслюють необхідність регулярного та структурованого інформування жінок-військовослужбовиць про сучасні, зокрема довготривалі оборотні методи контрацепції, їхню ефективність і додаткові переваги.

Комплексна нутритивна підтримка у жінок під час менопаузального переходу: вплив на симптоми менопаузи та сексуальне здоров’я

2026-03-18T03:02:08+02:00

Менопаузальний перехід (МП) супроводжується комплексом соматичних, психоемоційних і сексуальних порушень, які навіть за легкого та середнього ступеня тяжкості можуть суттєво знижувати якість життя жінок. З огляду на обмеження гормональної терапії в цій популяції, актуальним є пошук безпечних нефармакологічних стратегій.
Мета дослідження: оцінка впливу комплексної нутритивної підтримки на симптоми МП та сексуальне здоров’я жінок віком 40–50 років.
Матеріали та методи. Проведено дослідження за участю 77 жінок у період МП. Основна група (ОГ) – 52 жінки, які протягом 30 днів отримували комплекс нутрієнтів (вітамін C, омега-3 жирні кислоти, магній, кальцій із вітаміном D3 та рослинний комплекс), тоді як група порівняння (ГП) – 25 жінок – отримували рекомендації щодо способу життя та харчування. Оцінка здійснювалася за шкалами Menopause Rating Scale (MRS) та Female Sexual Function Index.
Результати. Клінічно орієнтований аналіз показав, що на 30-й день дослідження з 28 пацієнток ОГ, які на початку дослідження мали клімактеричні симптоми середнього ступеня тяжкості, 21 (75%) досягла значень MRS, що відповідали легкому або мінімальному рівню симптомів. У ГП серед 13 пацієнток із клімактеричними симптомами середнього ступеня тяжкості на початку дослідження аналогічні результати відзначалися лише у 4 жінок (31%). Під час здійснення оцінювання сексуальної функції було встановлено, що на 30-й день дослідження 65% жінок ОГ і 32% учасниць ГП не мали ознак сексуальної дисфункції.
Висновки. Отримані результати свідчать про потенційну ефективність комплексної нутритивної підтримки як нефармакологічного підходу у жінок із клімактеричними симптомами легкого та середнього ступеня тяжкості у період МП.

Симптомо-модифікувальна дія дієногесту у хворих із генітальним ендометріозом та проліферативними змінами молочних залоз

2026-03-18T03:12:25+02:00

Сучасні дослідження свідчать, що в різних країнах від 15 до 70% хворих із генітальним ендометріозом (ГЕ) мають супутню патологію молочної залози, що розглядається як прояв оверлап-синдрому. Така категорія пацієнток вимагає детального обстеження стану молочних залоз при виборі гормональної терапії, а також ретельнішого спостереження під час лікування.
Мета дослідження: оцінити симптомо-модифікувальну дію дієногесту у хворих із ГЕ та проліферативними змінами молочних залоз.
Матеріали та методи. Обстежено 226 жінок репродуктивного віку із зовнішнім ГЕ. Стадіювання ендометріозу виконували за переглянутою версією класифікації American Society of Reproductive Medicine після виконання лапароскопічного втручання. Діагностику, лікування та клінічний моніторинг хворих проводили з дотриманням сучасних біоетичних вимог, а також відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Американського коледжу акушерів і гінекологів. Усім пацієнткам проведено ультразвукове дослідження молочних залоз. Зміни функціонального стану оцінювали за шкалою Breast imaging reporting and data system (BI-RADS). Для визначення інтенсивності больового синдрому при ГЕ застосовували анкету “Endopain”. Як препарат симптомо-модифікувальної дії пацієнткам призначено дієногест по 2 мг 1 раз на добу впродовж 24 тиж. Наявність клінічних проявів ГЕ фіксували до та після лікування.
Результати. Проліферативні зміни в тканинах молочних залоз були виявлені у 65,6% обстежених хворих із зовнішнім ГЕ. У міру прогресування стадії ендометріозу зростає вираженість проліферативних змін у молочних залозах (позитивний кореляційний зв’язок середньої сили зі стадією зовнішнього ГЕ (r = 0,53; p < 0,05). В обраній когорті хворих призначення дієногесту по 2 мг упродовж 6 міс. призвело до зменшення інтенсивності, а в багатьох випадках – і до зникнення синдрому хронічного тазового болю та інших проявів захворювання: альгодисменореї й диспареунії.
Висновки. Дослідження підтвердило світові дані, що оверлап-синдром ГЕ та дисгормональних захворювань молочних залоз є поширеним клінічним явищем. Встановлено, що зі збільшенням стадії ендометріозу спостерігається зростання частоти патологій молочної залози. У лікуванні хворих з оверлап-синдромом ГЕ та дисгормональних захворювань молочних залоз підтверджено ефективність застосування препарату дієногест, про що свідчить регрес клінічної симптоматики ГЕ, зокрема зниження інтенсивності синдрому хронічного тазового болю. Важливо, що гормональна терапія ендометріозу продемонструвала високий профіль безпеки, тому що не тільки не провокує виникнення побічних явищ, а й також не чинить небажаного впливу на функціональний стан молочних залоз.

Посткоїтальний цистит у жінок: чи можна запобігти?

2026-03-18T02:17:42+02:00

Мета дослідження: вивчення ефективності лікування й профілактики посткоїтального циститу (ПКЦ) в жінок, ментального здоров’я та якості життя шляхом застосування комбінованих нутрицевтиків, що містять D-маннозу, сухий екстракт листя мучниці звичайної та арбутин, а також з умістом D-маннози й сухого екстракту плодів журавлини.
Матеріали та методи. Обстежено 73 пацієнтки з ПКЦ. До групи порівняння увійшли 39 хворих, які отримували стандартну терапію антибіотиками, до досліджуваної групи – 34 пацієнтки, які отримували стандартне лікування протягом 7 діб у поєднанні з нутрицевтиком, що містить D-маннозу, сухий екстракт листя мучниці звичайної й арбутин, із наступним профілактичним застосуванням нутрицевтика з D-маннозою й сухим екстрактом плодів журавлини. Контрольну групу становили 95 здорових жінок. Клініко-лабораторне дослідження, визначення мікробіоценозу сечі й піхви, секреторного імуноглобуліну А у секреті піхви, оцінювання стану ментального здоров’я, якості життя проводили до та в динаміці лікування.
Результати. Встановлено позитивний вплив нутрицевтика з D-маннозою, сухим екстрактом листя мучниці звичайної й арбутином у комплексному лікуванні хворих із ПКЦ на перебіг захворювання, нормалізацію мікробіоти сечі й секрету з піхви, профілактику рецидивів і порушень ментального здоров’я та покращення якості життя.
Висновки. Застосування у хворих на ПКЦ стандартної терапії й нутрицевтика, що містить D-маннозу, мучницю та арбутин (Данноза УРО-АКУТ), через 1 міс. забезпечувало покращення клінічних проявів захворювання, на відміну від стандартного лікування, та сприяло нормалізації мікробіоти сечі, секрету й місцевого імунітету піхви. Після 5-місячних профілактичних курсів із використанням нутрицевтика з D-маннозою, сухим екстрактом плодів журавлини (Данноза УРО-ПРОЛОНГ) у пацієнток показники ментального здоров’я та якості життя були кращими, ніж у групі порівняння.

Парадигма клінічних досліджень у світі: еволюція, сучасні моделі та перспективи

2026-03-18T02:55:14+02:00

Клінічні дослідження становлять методологічну основу впровадження нових лікарських засобів і медичних технологій у практику охорони здоров’я. Саме вони формують доказову базу для клінічних рекомендацій та стандартів лікування, а також забезпечують наукове обґрунтування ефективності медичних втручань, зокрема безпеку для пацієнтів.
Мета дослідження: проаналізувати еволюцію парадигм клінічних досліджень – від класичних рандомізованих контрольованих випробувань до сучасних адаптивних, децентралізованих і пацієнт-орієнтованих моделей.
Матеріали та методи. У роботі використано методи аналітичного огляду наукових публікацій щодо рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), а саме їх ролі як прагматичних клінічних досліджень, які дають змогу оцінювати ефективність втручань в умовах реальної клінічної практики. Проведено аналіз даних реальної клінічної практики, що доповнюють результати РКД.
Результати. Клінічні дослідження є ключовим інструментом розвитку доказової медицини й фармакотерапії. Вони забезпечують науково обґрунтовану оцінку ефективності та безпеки медичних втручань. У статті проаналізовано еволюцію парадигм клінічних досліджень у сучасних умовах їх адаптації, децентралізації, базуючись на пацієнт-орієнтованих технологіях.
Висновки. Парадигма клінічних досліджень у сучасній медицині перебуває у стані динамічної трансформації. Поєднання класичних методологічних підходів з інноваційними дизайнами, дотримання високих етичних стандартів та орієнтація на пацієнта формують основу подальшого розвитку клінічної науки.

Оцінка рівня білка F-box / WD repeat protein 7 у кон’югації із загальними жирними кислотами у жінок із цукровим діабетом 2-го типу

2026-03-18T03:46:48+02:00

Діабет та переддіабет є одними з найважливіших соціальних та медичних проблем сьогодення. Для виявлення нових біомаркерів, які можуть мати вагоме значення в діагностиці цукрового діабету (ЦД), доцільним є обстеження жінок віком від 40 до 60 років із ЦД або переддіабетом. Ця вікова група переважно має надмірну масу тіла, що вважається фактором ризику розвитку низки захворювань і є однією з найсерйозніших суспільних та медичних проблем, оскільки впливає на фізіологічний і метаболічний ліпідний профіль, а також на рівні інших білків, пов’язаних із метаболічними процесами.
Мета дослідження: аналіз рівня білка F-box / WD repeat protein 7 (FBXW7) у кон’югації з рівнем загальних жирних кислот (ЗЖК) у жінок із ЦД 2-го типу з метою дослідження їх потенційної взаємодії.
Матеріали та методи. Дослідження включало 124 жінки, яких було розподілено на три групи: до 1-ї увійшла 31 пацієнтка з переддіабетом, до 2-ї – 65 жінок із ЦД 2-го типу; 3-тю (контрольну) становили 28 жінок без встановленої патології. Рівень FBXW7 та ЗЖК визначали методом імуноферментного аналізу. Рівень глюкози в сироватці крові натщесерце та показники ліпідного профілю визначали за допомогою спектрофотометра, а рівень HbA1c – повністю автоматизованою методикою.
Результати. Рівень FBXW7 у сироватці крові був значно вищим у жінок 1-ї групи порівняно з пацієнтками 2-ї та 3-ї груп, що, ймовірно, пов’язано з ушкодженням тканин, яке відбувається на ранніх етапах розвитку ЦД. Концентрація ЗЖК була найвищою в 3-й групі. Отримані результати свідчать про наявність градієнта рівнів жирних кислот між досліджуваними групами. Кластерний аналіз показав, що 90% даних були гомогенізовані в кластері 1, де розподіл параметрів відповідав початковому розподілу даних. Натомість кластер 2 демонстрував відмінні типи розподілу. Крім того, ЗЖК були визначені як більш значущий предиктор, ніж FBXW7, у пацієнток із ЦД.
Висновки. Отримані результати підкреслюють важливу роль ЗЖК і білка FBXW7 у діагностиці та прогресуванні ЦД у жінок з ожирінням.

Профілактика атонічних кровотеч під час і після кесаревого розтину у вагітних групи високого прогнозованого ризику геморагічних ускладнень

2026-03-18T03:21:09+02:00

Зростання частоти кесаревого розтину (КР) призвело до збільшення частки інтра- та післяопераційних атонічних кровотеч (АК), показник яких сягає 10%. У зв’язку з цим пріоритетним завданням акушерства є розробка профілактичних методик, спрямованих на зниження частоти АК під час КР.
Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності методики вакуумної системи низького тиску (ВСНТ) для профілактики інтра- та післяопераційних АК у вагітних групи високого ризику геморагічних ускладнень під час КР.
Матеріали та методи. На клінічних базах кафедри акушерства і гінекології упродовж 2022–2025 рр. проведено проспективне рандомізоване дослідження щодо ефективності профілактичного застосування методики ВСНТ (70–80 мм рт. ст.) для запобігання АК під час проведення планового КР. Загалом обстежено 89 вагітних, яких методом простої рандомізації було розподілено на дві групи: до І (інтервенційної) групи увійшли 45 жінок після КР, яким застосовували вакуумну методику поєднано з внутрішньом’язовим введенням 10 МО окситоцину; до ІІ (контрольної) – 44 жінки, яким проводили стандартну профілактику АК.
Для оцінки ефективності запропонованої методики в групах дослідження визначали частоту розвитку АК, об’єм крововтрати, кількість гемотрансфузій і додаткових методів зупинення кровотечі.
Результати. Вагітні обох груп були репрезентативними за загальними характеристиками й факторами ризику (p > 0,05). Основні клінічні результати в групах дослідження підтвердили високу ефективність використання ВСНТ в І групі порівняно з ІІ групою щодо зменшення об’єму крововтрати (р < 0,001), зниження частоти АК (р < 0,05), потреби в гемотрансфузіях (р < 0,01), додатковому введенні утеротоніків (р < 0,01) і балонній тампонаді матки (р < 0,05).
Висновки. Методика ВСНТ під час проведення планового КР у вагітних із високим ризиком геморагічних ускладнень достовірно зменшує об’єм крововтрати, знижує частоту АК, потребу в проведенні гемотрансфузій, додатковому введенні утеротонічних препаратів та застосуванні інших інвазивних втручань.

Кардіоваскулярний профіль плода як інструмент раннього виявлення гемодинамічної декомпенсації при фетальній анемії: інтеграція з допплерометрією середньої мозкової артерії у вагітних із резус-алоімунізацією

2026-03-18T03:23:07+02:00

Мета дослідження: оцінити клінічну значущість кардіоваскулярного профілю плода (cardiovascular profile score – CVPS) як інтегрального інструменту раннього виявлення гемодинамічної декомпенсації при фетальній анемії (ФА) у вагітних із резус-алоімунізацією та визначити його роль у поєднанні з допплерометрією середньої мозкової артерії (middle cerebral artery – MCA) для обґрунтування тактики внутрішньоутробного лікування.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне описово-аналітичне дослідження 18 вагітних із резус-алоімунізацією, в яких протягом 2025 р. виконано 42 кордоцентези з внутрішньоутробними гемотрансфузіями (ВУГТ). Перед кожним втручанням здійснювали комплексне УЗ-оцінювання з визначенням пікової систолічної швидкості кровоплину в MCA та сумарного CVPS плода. Отримані показники використовували для стратифікації серцево-судинної адаптації плода та вибору безпечної тактики й об’єму ВУГТ.
Результати. Інтеграція CVPS із допплерометрією MCA дала змогу ідентифікувати різні фази серцево-судинної адаптації плода – від компенсованого стану до субкомпенсації та декомпенсації. Виділення фенотипів гемодинамічної відповіді забезпечило індивідуалізацію тактики ВУГТ та асоціювалося зі стабілізацією гемодинамічних показників і кращими перинатальними результатами. Повнооб’ємна трансфузія у плодів із декомпенсованим CVPS супроводжувалася підвищеним ризиком антенатальних ускладнень.
Висновки. CVPS плода є інформативним інструментом раннього виявлення гемодинамічної декомпенсації при ФА. Його застосування у поєднанні з допплерометрією MCA дозволяє індивідуалізувати тактику ВУГТ та підвищити безпеку фетального лікування.

Альтернативи гормональній терапії в профілактиці та корекції дисгормональних порушень у жінок (Частина ІІ)

2026-03-18T02:01:16+02:00

Естрогени є ключовими стероїдними гормонами, що визначають розвиток, функціонування та гомеостаз жіночої репродуктивної системи. Їхні метаболіти, утворені внаслідок ферментативних процесів у печінці та периферичних тканинах, можуть чинити як фізіологічну, так і патологічну дію.
Гормонозалежні гіперпроліферативні захворювання жіночої репродуктивної системи залишаються однією з провідних причин захворюваності та смертності серед жінок у світі. Вирішальне патогенетичне значення має не лише абсолютний рівень гормонів, а й характер їхнього метаболізму та співвідношення між окремими метаболітами. Порушення шляхів метаболізму естрогенів призводить до накопичення біологічно активних метаболітів, здатних індукувати надмірну клітинну проліферацію, генотоксичні ушкодження та канцерогенез. Дисбаланс між «захисними» й «агресивними» метаболітами естрогенів пов’язаний із розвитком низки патологій – ендометріозу, міоми матки, гіперплазії ендометрія та раку молочної залози.
Окрему увагу у статті приділено ролі біоактивних сполук рослинного походження, як-от індол-3-карбінолу, епігалокатехін-3-галату та куркуміну, у регуляції метаболізму естрогенів та зниженні ризику естроген-залежних новоутворень. Розуміння механізмів метаболізму естрогенів і впливу біоактивних сполук рослинного походження відкриває перспективи для стратегій персоналізованого лікування й профілактики естроген-залежних патологій та їхніх ускладнень. Завдяки мультитаргетності, багатовекторності та синергічності фітовмісні комплекси Інвітол та Нормоменс® (Organosyn LTD) як джерела біологічно активних речовин є сучасними й ефективними засобами корекції негативних клінічних проявів, пов’язаних із дисгормональними розладами та гіперпроліферативними процесами репродуктивних органів. Унікальний склад фітокомплексів (Organosyn LTD) визначає їхню високу ефективність у клінічній практиці для жінок із порушеннями репродуктивного здоров’я.

Психосоціальний погляд на репродуктивну свободу в умовах невизначеності, пов’язаної з війною: рішення щодо народжуваності серед українських студенток

2026-03-18T02:11:24+02:00

Репродуктивне здоров’я та репродуктивна поведінка жінок традиційно розглядаються як ключові індикатори суспільного благополуччя, демографічної стійкості й гендерної рівності. В умовах війни, тривалої невизначеності та соціальної дестабілізації репродуктивні рішення дедалі частіше асоціюються з психосоціальними стресорами, порушенням партнерських стосунків й інституційними обмеженнями. Водночас психосоціальний вимір репродуктивної свободи у воєнному контексті залишається недостатньо вивченим серед молодих жінок.
Мета дослідження: дослідити, як воєнна невизначеність, тривожність, репродуктивна автономія та партнерські й правові чинники пов’язані з намірами народження дитини впродовж найближчих 2 років серед українських студенток.
Матеріали та методи. Проведено поперечне анкетне дослідження за участю 1612 студенток віком 18–30 років із 7 закладів вищої освіти різних регіонів України. Використано шкалу інтолерантності до невизначеності (Intolerance of Uncertainty Scale – IUS-12), шкалу генералізованої тривожності (Generalized Anxiety Disorder scale – GAD-7), шкалу репродуктивної автономії (Reproductive Autonomy Scale) і авторську анкету для оцінювання воєнно-специфічних контекстуальних змінних. Аналіз включав описову статистику, кореляції та логістичну регресію.
Результати. Вища інтолерантність до невизначеності була негативно асоційована з короткостроковими репродуктивними намірами, тоді як тривожність не зберігала значущості після контролю інших змінних. Усі виміри репродуктивної автономії були позитивно пов’язані з репродуктивними намірами. Військова служба партнера та тривала розлука асоціювалися зі зниженням намірів народження дитини.
Висновки. В умовах війни репродуктивні наміри молодих жінок зазнають насамперед часової реконфігурації, а не відмови. Репродуктивна свобода виявляється динамічним психосоціальним конструктом, сформованим взаємодією невизначеності майбутнього, рівня автономії та реляційної стабільності.

Особливості стану здоров’я жінок, які отримали бойову травму в умовах російсько-української війни. Впровадження гендерно орієнтованих програм психологічної допомоги та реабілітації

2026-03-18T02:15:03+02:00

Мета дослідження: аналіз особливостей формування та перебігу бойової травми у жінок в умовах російсько-української війни, визначення гендерних відмінностей клінічних проявів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а також обґрунтування необхідності застосування гендерно орієнтованих підходів до медичної допомоги й реабілітації жінок-військовослужбовиць.
Матеріали та методи. Проведено систематичний аналіз наукових публікацій, присвячених проблемам бойової травми, ПТСР та гендерних особливостей психічного здоров’я військовослужбовців. У процесі дослідження застосовано такі методи: бібліографічний, системний аналіз, порівняльний, узагальнення та синтез наукових даних, соціологічне дослідження.
Результати. Проведений аналіз сучасних наукових джерел щодо особливостей перебігу бойової психічної травми у жінок в умовах російсько-української війни засвідчив наявність гендерних відмінностей у клінічних проявах посттравматичних стресових реакцій. У жінок, які зазнали бойової травми, частіше відзначаються симптоми тривожних і депресивних розладів, повторного переживання травматичних подій та порушення психологічної адаптації після повернення до мирного життя. Встановлено зв’язок між впливом додаткових психотравматичних чинників, зокрема сексуального насильства у військовому середовищі, та підвищеним ризиком розвитку посттравматичних психічних порушень. Визначено особливості хронізації больового синдрому після бойових поранень, що потребує проведення комплексної медико-психологічної реабілітації.
Висновки. Бойова травма у жінок має специфічні клінічні й психологічні особливості. Жінки частіше демонструють симптоми ПТСР, депресії та тривожних розладів, можуть піддаватися додатковим травматичним чинникам, зокрема сексуальному насильству. Умови війни посилюють негативний вплив психотравматичних факторів, що обумовлює необхідність впровадження гендерно орієнтованих програм психологічної допомоги й реабілітації.

Поширеність розладів менструального циклу серед підлітків

2026-03-18T03:17:47+02:00

Мета дослідження: вивчення поширеності розладів менструального циклу (МЦ) у дівчат підліткового віку.
Матеріали та методи. Проведено опитування 172 дівчат-підлітків віком 14–17 років. Інтерв’ю базувалося на структурованій анкеті, яка включала питання щодо загального стану здоров’я, менархе, менструацій, гінекологічних захворювань, шкільної активності, сімейного анамнезу та соціальних факторів. Критерії включення: вік 14–17 років, період після менархе ≥ 1 року, добровільна згода на повне заповнення анкети, підписана згода дівчини-підлітка та її батьків на участь у дослідженні.
Результати. У більшості дівчат (144 (83,72%)) менструація почалася у віці 11–14 років, а її тривалість становила 2–8 днів у 165 (95,93%) учасниць. Про нормальну тривалість МЦ повідомили 129 (75,00%) осіб. 143 (83,14%) учасниці зазначили наявність деяких менструальних проблем, тоді як лише 29 (16,86%) не мали жодних скарг. Дисменорею відмічали 116 (67,44%) дівчат. Нерегулярний МЦ протягом останнього року спостерігався у 44 (25,58%) осіб. Лише 10 (5,81%) учасниць повідомили про сильну менструальну кровотечу за результатами самооцінки. Поширеність передменструальних симптомів становила 36,63% (63 особи), при цьому найбільш частими були симптоми, пов’язані з емоційною лабільністю. 137 (79,65%) дівчат повідомили, що порушення МЦ впливають на їхню повсякденну активність. Серед 143 осіб із порушеннями МЦ лише 48 (33,57%) звернулися до лікаря.
Висновки. Більшість дівчат-підлітків мають порушення МЦ. Найпоширенішими менструальними проблемами є дисменорея та передменструальні симптоми. Водночас рівень звернень підлітків по медичну допомогу залишається низьким.