Порівняльна ефективність методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів на підставі диференційованого підходу

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В.В. Камінський
К.В. Чайка
Ю.В. Лавренюк
О.О. Дядик
Ю.І. Бекетова
О.П. Баришнікова

Анотація

У даній статті представлені результати порівняльного оцінювання ефективності методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів (ГП) у жінок перименопаузального та менопаузального віку з використанням диференційованого підходу.
Мета дослідження: вивчення морфологічних особливостей стінок піхви та проведення порівняльного оцінювання ефективності методик нехірургічної корекції ГП.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 120 пацієнток з початковими формами ГП. Основна група (I) – 90 жінок з ГП, які увйшли до трьох підгруп залежно від обраного методу нехірургічної корекції (патент на корисну модель №145380 від 10.12.2020 р.): Ia підгрупа (n=30) – застосування аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, Iб підгрупа (n=30) – корекція ГП препаратом на основі гіалуронової кислоти, Iв підгрупа (n=30) – корекція пролапсу СО2-лазерним випромінюванням. До групи порівняння (II) увійшли 30 пацієнток, корекцію ГП у яких здійснювали шляхом тренування м’язів тазового дна в індивідуальному режимі згідно зі стандартною методикою.
Результати. Через 3 міс після проведеного лікування згідно із запатентованою методикою кількість пацієнток з ГП II стадії зменшилася на 16,7% у Iа підгрупі, на 31,3% – у Iб підгрупі та на 41,2% – у Iв підгрупі. У Iв підгрупі, де переважала наявність комбінованого виду (цисторектоцеле) ГП, у 19 (63,3%) жінок після проведеного лікування відзначено покращання морфологічної структури стінки піхви. Воно проявлялось вираженим дифузним (у всіх шарах) покращанням ангіогенезу внаслідок неоангіогенезу, збереженою будовою колагенових волокон зі збільшенням щільності останніх за відсутності ознак набряку та слабовираженими дегенеративними змінами.
Слід зазначити, що у Iб підгрупі через 3 міс після лікування у 17 (56,6%) жінок відзначено зникнення скарг, пов’язане з істотним покращанням показника величини еластинових та колагенових волокон, і лише у 9 (30%) пацієнток цей показник залишився без змін. У Іа підгрупі при проведенні оцінювання ефективності використаної нехірургічної методики лише у 10 (33,3%) пацієнток спостерігалося незначне покращення якості життя порівняно із вихідним рівнем до лікування.
У групі порівняння не було відзначено не лише позитивної динаміки, а навпаки – у 9 (30%) жінок через 3 міс після розпочатого лікування виявлено посилення проявів ГП та зумовлених ними симптомів, що підтверджується такими морфологічними змінами – мінімальні вогнищеві ознаки неоангіогенезу, колагенові волокна стоншені, значно набряклі, оточені прошарками сполучної тканини.
Заключення. Даний алгоритмічний підхід при нехірургічній корекції генітальних пролапсів сприяє не лише ефективному лікуванню початкових їхніх проявів, профілактиці подальшого прогресування, але й істотному покращенню якості життя.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Камінський, В., Чайка, К., Лавренюк, Ю., Дядик, О., Бекетова, Ю., & Баришнікова, О. (2021). Порівняльна ефективність методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів на підставі диференційованого підходу. Репродуктивне здоров’я жінки, 3, 75–80. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2021.234254
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографії авторів

В.В. Камінський, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології

К.В. Чайка, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології

Ю.В. Лавренюк, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології

О.О. Дядик, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра патолого-топографічної анатомії

Ю.І. Бекетова, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра патолого-топографічної анатомії

О.П. Баришнікова, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології і репродуктології

Посилання

Al-Shukri, S. H., Kuzmin, I. V. Quality of life in patients with overactive bladder.Urology reports. 2011;1(1): 21-6. [in Russian]

Balan, V. E., Smetnik, V. P., Ankirskaja, A. S., i dr. (2006). Urogenital’nye rasstrojstva v klimakterii. V. P. Smetnik (Red.), Medicina klimakterija. (s. 217-290). Moskva: Litterra. [in Russian]

Barber, M. D., Walters, M. D. & Bump, R. C. Short forms of two condition-specific quality-of-life questionnaires for women with pelvic floor disorders (PFDI-20 and PFIQ-7). American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2005;193:103-13.

Bradley, C. S., Zimmerman, M. B., Qi, Y. & Nygaard, I. E. Natural history of pelvic organ prolapse in postmenopausal women. Obstetrics & Gynecology. 2010;109(4):848-54.

Bump, R. C., Mattiason, A., Bo, K., Brubaker, L. P., Delaucey, J. O., Klarskov P., Shull, B L, & Smith, A. R. (2010). The standartization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction. American Journal of Obstetrics & Gynecology,175, 10-17.

Drewes, P. G., Yanagisawa, H., Starcher, B, Hornstra, I., Csiszar, K., Marinis, S. I., Keller, P. & Word, R. A. Pelvic organ prolapsee in Fibulin-5 knockout mice: pregnancy changes in elastic fiber homeostasis in mouse vagina. The American Journal of Pathology. 2007;170(2):578-89.

Due, U., Brostrom S. & Lose G. Validation of the Pelvic Floor Distress Inventory-20 and the Pelvic Floor Impact Questionnaire-7 in Danish women with pelvic organ prolapse. Acta Obstetricia et Gynecological Scandinavica. 2013;92(9):1041-8.

Handa, V. L., Garrett, E., Hendrix, S., Gold, E., & Robbins, J. Progression and remission of pelvic organ prolapse: a longitudinal study of menopausal women. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2004;190:27.

Iversi, E., Harvey, M. A., Cardozo, L. Brincat, M., & Studd J. W. Urogenital prolapse and atrophy tmenopause: a prevalence study. International urogynecology journal and pelvic floor dysfunction. 2001;12:107-10.

Ledina, A.V., Kulikov, A.Yu. Complex therapy and prophylaxis of estrogen-dependent urogenital disorders: clinical aspects and pharmacoeconomic analysis. Farmakoekonomika. Modern Pharmacoeconomic and Pharmacoepidemiology. 2009;1:13-8. [in Russian]

Lethaby, A., Ayeleke, R. O. & Roberts, H. Local oestrogen for vaginal atrophy in postmenopausal women. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016;31(8):CD001500.

Maldonado, P. A., Montoya, T. I., Acevedo, J. F. Keller, P. W. & Word R. A. Effects of vaginal conjugated equine estrogens and ospemifene on the rat vaginal wall and lower urinary tract. Biology of Reproduction. 2017;96(1):81-92.

Mei, S., Ye, M., Gil, L., Zhang, J., Zhang, Y., Candiotti, K. & Takacs, P. The role of smooth muscle cells in the pathophysiology of pelvic organ prolapse. Female Pelvic Medicine & Reconstructive Surgery. 2013;19(5):254-9.

Niikura, H., Katahira A., Utsunomiya H., Takano T., Ito K., Nagase S., Yoshinaga K. & Tokunaga H.. Toyoshima M., Kinugasa Y., Uchiyama E., Murakami G., Yabuki Y., Yaegashi N. Surgical anatomy of intrapelvic fasciae and vesico-uterine ligament in nerve-sparing radical hysterectomy with fresh cadaver dissections. The Tohoku Journal of Experimental Medicine. 2007;212(4):403-13.

Norton, P. A. Pelvic loor disorders: the role of fascia and ligaments. Clinical Obstetrics & Gynecology. 1993;36:926-36.

Phillips, C., Anthony, E., Benyon, C. & Monga, A. Collagen metabolism in the uterosacral ligaments and vaginal skin of women skin of women with uterine prolapse. An International Journal of Obstetrics & Gynecology. 2006;113:39-46.

Potapov V. A., Banakhevych R. M., Zolotarev D. L., Akymova K. B., Echin А. V. Role of connective tissue displasia in genital prolapse (Т.15, Ч. 2). Tavricheskiy Mediko-Biologicheskiy Vestnik. 2012;2(58):166-9. [in Russian]

Rahn, D. D, Ruff, M. D., Brown, S., Tibbals, H. F., & Word, R. A. Biomechanical properties of the mouse vagina: changes seen in pregnancy and with elastinopathy. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2008;198(5):590.

Smol’nova, T. Ju., Adamjan, L. V. Kliniko-patogeneticheskie aspekty opushhenija i vypadenija vnutrennih polovyh organov pri nedifferencirovannyh formah displazii soedinitel’noj tkani. Kubanskij nauchnyj medicinskij vestnik. 2009;6/11:54-73. [in Russian]

Starcher, B., Percival, S.. Elastin turnover in the rat uterus. Connective Tissue Research. 1985;13:207-15.