Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.М. Іщак

Анотація

Мета дослідження: виявлення особливостей параметрів системи згортання крові у жінок у динаміці – від раннього періоду апоплексії яєчника до віддаленого післяопераційного періоду.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 82 жінки (основна група, n=82), яких прооперовано з приводу апоплексії яєчника, і 30 пацієнток групи контролю (n=30), які в анамнезі не мали зазначеної патології. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком (середній вік дорівнював 26,1±2,3 року) і статистично зіставними.
Результати. У ході дослідження встановлено, що у гострий період апоплексії яєчника виявлені патологічні зміни у плазмовому, судинно-тромбоцитарному компонентах і фібринолітичній системі гемостазу. Про це свідчили подовження тромбінового часу до 22,3±1,32 с, підвищення концентрації фібриногену – до 6,73±0,64 г/л, розчинних фібриноген-мономерних комплексів (РФМК) до 0,7±0,03 г/л і гіперагрегація тромбоцитів, яку стимульовано АДФ, ристоцетином і колагеном, що досягала 80%.
Гранично високий вміст D-димеру у черевній порожнині у пацієнток з апоплексією яєчників свідчив про підвищене тромбоутворення у пошкодженому яєчнику з наступною активацією фібринолітичної системи і лізисом фібринових згустків. Генетична тромбогенність виявлена загалом у 80,4% пацієнток, у тому числі з переважним ураженням ферментів фолатного циклу – у кожної другої.
Позитивну динаміку з тенденцією до нормокоагуляції відзначали у віддалений післяопераційний період. У референтному діапазоні знаходилися показники РФМК – у 86,6% випадків, фібриногену і тромбінового часу – у 89,1% випадків, агрегатограми, стимульованої ристоцетином – у 95,1% випадків (р<0,05).
Заключення. У жінок, які перенесли апоплексію яєчника, у період захворювання спостерігались патологічні порушення у судинно-тромбоцитарній ланці системи гемостазу. Діагностовані тромбофілічні порушення могли призвести до погіршення реологічних властивостей крові, розладам процесів оксигенації і трофіки тканин. Результати проведеного динамічного дослідження системи гемостазу у гострий і віддалений післяопераційний періоди у хворих на апоплексію яєчника, а також отримані дані щодо поширеності генетичної тромбогенності в обстежуваних пацієнток необхідно враховувати під час ведення жінок цієї групи ризику.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Іщак, О. (2021). Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника. Репродуктивне здоров’я жінки, 3, 71–74. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2021.234249
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографія автора

О.М. Іщак, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Ventskivsky BM, Ventskivska IB, Zhabytska LA, Zagorodnya OS, Narytnyk TT, Leush SS, etc. Emergencies in obstetrics and gynecology (handbook). K .: NMU. O.O. Worshipers. 2017:166.

Ishchak OM, Vdovychenko YuP. Effects of ovarian apoplexy on women’s reproductive health. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2018;2:48-51.

Ishchak OM, Semkiv MR. Reproductive function in women with ovarian apoplexy. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2018;1:80-3.

Gasparov AS, Ter-Ovakimyan AE, Khilkevich EG, Kosachenko AG. Ovarian apoplexy and rupture of ovarian cysts. M.: MIA. 2009:176.

Fadeeva NI, Sirota OM, Zenkina NP. Ovarian apoplexy, complicated by massive intra-abdominal bleeding, against the background of initial disturbances in the hemostatic system. Bulletin of perinatology, obstetrics and gynecology. 2007;14:393-6.

Duka UM. Maternal thrombophilia as a predictor of obstetric complications and perinatal losses in women with miscarriage depending on body weight. 2017;8(124):74-80.

Makatsaria AD. Thrombohemorrhagic complications in obstetric and gynecological practice: A guide for doctors . М:МІА. 2011:1056.

Bullough C, Meda N, Makowiecka K. Current strategies for the reduction of maternal mortality. B.J.O.G. 2005;112(9):1180-8.