Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М.Л. Кузьоменська
С.Л. Чирва

Анотація

Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених патогенезу, діагностиці та лікуванню міоми матки, чимало питань сьогодні залишаються неуточненими. Поява і прогресуючий ріст цього утворення є результатом цілого комплексу порушень в організмі жінки: нейрогуморальних, генетичних, запальних та інших, які пригнічують репродуктивну функцію та погіршують перебіг захворювання. Ураховуючи численність ключових факторів патогенезу і патофізіології міоми матки, лікування даного контингенту хворих повинно бути комплексним, спрямованим на раннє виявлення, лікування супутніх гінекологічних захворювань та корекцію порушень гормональних співвідношень.
Останніми десятиліттями для консервативного лікування гіперпластичних захворювань матки широко використовують гормонотерапію. Однак, за деякими даними, застосування КОК або внутрішньоматкової гормональної рилізинг-системи має незначний блокувальний ефект на процеси росту міоми. Фармакотерапія захворювання може бути як етапом у передопераційній підготовці на органі, так і самостійним блоком для стабілізації вузлів та уникнення хірургічного лікування. І хоча результати консервативних методів лікування свідчать про їхню ефективність, доводиться констатувати, що основним методом терапії міоми матки залишається хірургічний.
У століття ендоскопічної хірургії ця дискусія себе не вичерпала, і сучасний підхід у лікуванні міоми матки диктує розширення показань до застосування органозберігальних операцій. Вибір їхньої методики повинен бути зваженим и визначатися розмірами, локалізацією, клінічною картиною захворювання та доцільністю збереження менструальної і репродуктивної функцій жінки. Лапароскопічна міомектомія вважається малоінвазивним та менш травматичним втручанням, зумовлює сприятливіший перебіг післяопераційного періоду, зменшення больового синдрому. При ефективному органозберігальному хірургічному лікуванні міоми матки у жінок репродуктивного віку нормалізується менструальний цикл, відновлюється репродуктивна функція, а вагітність, як правило, настає через 1,5–2 роки після операції.
Ендоскопічні методи лікування сьогодні з успіхом застосовують як до планування вагітності, так і за її настання. У значної частини пацієнток спостерігається неускладнений перебіг вагітності і пологів, навіть за наявності множинних та невеликих вузлів. Звичайно, вагітних з міомою не можна розглядати як однорідну групу хворих, однозначно рекомендуючи всім збереження вагітності. Переважна локалізація і розміри пухлини, ступінь патологічних змін міометрія, тривалість захворювання, стан здоров’я жінки, вік жінки, яка народжує вперше, визначають різний ступінь ризику перебігу вагітності і пологів для матері та плода.
Розподіл хворих на групи ризику дозволяє диференційовано вирішувати питання про доцільність збереження вагітності, проводити відповідне клініко-лабораторне обстеження і профілактичні заходи щодо попередження ускладнень.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кузьоменська, М., & Чирва, С. (2021). Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування. Репродуктивне здоров’я жінки, 3, 41–47. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2021.234243
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографії авторів

М.Л. Кузьоменська, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Кафедра акушерства та гінекології

С.Л. Чирва, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Кафедра акушерства

Посилання

Gruzeva TS. 2014. Innovative essence and strategic and practical potential of the new European Health Policy 2020. Bulletin of problems of biology and medicine. 3, 1(110):25-33.

Slabkiy GO. 2016. The Public Health System: A Vision for the World Health Organization. Journal of the Deputy Chief Physician. 5(16):51-61.

Rozhkovskaya NN, Zhelezov DM, Kossei TV. 2017. Prediction of recurrence of uterine fibroids during pregnancy. Bulletin of Scientific Research, (2). [internet] https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7848

Sergeiko IV, Lyutsko VV, Lyutsko VV. 2014. Prevention of reproductive health disorders in women under the age of 40. Basic research. 4(2):350-4.

Babaeva NA, Ashrafyan LA, Antonova IB, Aleshikova OI, Ivashina SV. 2017. The role of hormonal disorders in the carcinogenesis of tumors of the female reproductive system. Obstetrics and gynecology: news, opinions, training. 1:76-82.

Vdovychenko YuP, Kuzyomenska ML. 2011. Reproductive consequences of reconstructive plastic surgery for uterine leiomyoma. Pediatrics, obstetrics and gynecology. 73(1):96-8.

Zabolotnov VA, Karapetyan OV, Pamfamirov YUK, Pamfamirova GL, Kucherenko YA, Tatevosyan AG. 2011. Modern views on the etiology, pathogenesis and treatment of uterine mimoma. Woman’s health. 5(61):15-20.

Tikhomirov AL. 2013. Myoma. Pathogenetic substantiation of organ-preserving treatment. Moscow: Medicine, 319.

Makarchuk OM, Gavrilyuk GM, Kosylo NV, Kantimir SO. 2016. Assessment of hormonal balance and ovarian reserve after surgical recovery for uterine fibroids. Reproductive health. Eastern Europe. 6(5):670-5.

Sidorova IS, Ryzhova OV. 2002. The role of growth factors in the pathogenesis of uterine fibroids. Obstetrics and gynecology. 1:12-13.

Claus EB, Stowe M, Carter D. 2013. Family history of breast and ovarian cancer and risk of breast carcinoma in situ. Breast Cancer Res. Treat. 78(1):7-15.

De Leo V [et al.]. 2001. Administration of somatostatin analogue reduces uterine and myoma volume in women with uterine leiomyomata. Fertil. Steril. 75(3):632-3.

Poncelet C [et al.]. 2001. Myoma and infertility: analysis of the literature. Gynecol Obstet Fertil. 29(6):413-21.

Yang JH, Lin BL. 2001. Changes in myometrial thickness during hysteroscopic resection of deeply invasive submucous myomas. J. Am. Assoc. Gynecol. Laparosc. 8(4):501-5.

Wilson P. 2002. Gynecological diseases. M.: Medpress-inform, 304.

Gurtovoy BL, Kulakov VI, Voropaeva SD. 2004. The use of antibiotics in obstetrics and gynecology. M.: Triada-X, 176.

Zalizniak VO, Barkovsky DE. 2010. Modern views on the treatment of uterine fibroids: a textbook. Zaporozhye State Medical University, 115.

Zaporozhchenko MB, Mishchenko VP, Tantsyra OM. 2015. Correction of hormonal disorders in uterine leiomyoma. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 1:162-4.

Vikhlyaeva EM. 2014. On the strategy and tactics of managing patients with uterine fibroids. Bulletin of the Russian Association of Obstetricians and Gynecologists. 3:21-3.

Vasilchenko NN, Firichenko VN. 2015. Treatment of patients with uterine fibroids and its effectiveness. Obstetrics and gynecology. 2: 7-10.

Orsini G, Laricchia L, Fanelli M. 2002. Miomi uterini e contraccettivi orali a basso dosaggio. Minerva Ginecol. 54(3):253-61.

Adamyan LV [editor]. 2015. Uterine fibroids: diagnosis, treatment and rehabilitation: clinical guidelines for the management of patients [draft]. M., 100.

Randolph JFJr, Zheng H, Sowers MFR [et al.]. 2011. Change in Follicle-Stimulating Hormone and Estradiol Across the Menopausal Transition: Effect of Age at the Final Menstrual Period. J. Clin. Endocrinol. Metab. 96(3):746-54.

Leminen H. 2012. The effect of hysterectomy or levonorgestrel-releasing intrauterine system on premenstrual symptoms in women treated for menorrhagia: secondary analysis of a randomized controlled trial. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 91(3):318-25.

Ishchenko AI, Botvin MA, Lanchinsky VI. 2010. Fibroids of the uterus. Etiology, pathogenesis, diagnosis, treatment. M.: Publishing house VidarM, 244.

Savelyeva GM [et al.]. 2007. Endoscopic myomectomy: pros and cons. Questions of gynecology, obstetrics and perinatology. 6(1):57-60.

KozarenkoTM, Karacharova IU, Goncharenko VM, Govorukha TM, Klyusov OM. 2016. Ultrasound ablation (HIFU) is a high-tech alternative in the treatment of patients with uterine fibroids. Ukr. honey. magazine, October 3 [online] https://www.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2016/10/4510.pdf?upload=

Gladchuk IZ, Rozhkovskaya NM, Kosey TV. 2016. Modern surgical technologies in the treatment of uterine fibroids (literature review and own data). Collection of scientific works of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine. 2(38):123-9.

Dobrokhotova UE [et al.]. 2011. Pregnancy and childbirth in patients with uterine fibroids after uterine artery embolization. Bulletin of the Russian State Medical University. 2:26-9.

Kalinovskaya OI. 2011. Embolism of the uterine arteries as a method of preserving the fertile function of women. Medical aspects of the health of women. 8(49):51-5.

Stepurko TG, Semigina TV, Barskaya YUG [et al.]. 2018. Health Index. Ukraine 2018: Results of a nationwide survey. K., 175.

Rogach IM, Keretsman AO, Gadzhega II. 2019. Review of the dynamics of the demographic situation in Ukraine and its regions against the background of the EU and the world: problems and prospects. Problems of clinical pediatrics. 2(44):49-56.

Zhovtenko OV. 2017. Pregnancy and childbirth in women with uterine fibroids after reconstructive surgery. Women’s health. 1(117):54-5.

Bezhenar VF [et al.]. 2012. Experience in the application of the standardized technique of laparoscopic myomectomy. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 61(4):23-32.

Buyanova SN [et al.]. 2013. Myomectomy outside and during pregnancy: indications, features of surgical tactics and anesthesia, preoperative preparation and rehabilitation. Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist. 13(2):95-100.

Nazarenko LG, Dubrova LYu. 2014. Current aspects of pregnancy and childbirth in women with a history of cesarean section (review article). Women’s health. 1(87):11-5.

Usifo F [et al.]. 2017. Successful myomectomy in early second trimester of pregnancy. J. Obstet. Gynaecol. 27(2):196-7.

Yen CF [et al.]. 2017. Successful pregnancies in women with diffuse uterine leiomyomatosis after hysteroscopic management. Fertil. Steril. 88(6):1667-73.

Vdovichenko YuP, Goyda NG, Yuzko OM. 2011. Pregnancy and childbirth in women with a scar on the uterus after cesarean section [textbook]. K., 127.

Kornatska AG, Raksha II, Kolesnichenko IS, Chubey GV. 2015. Modern views on the etiology, pathogenesis and treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age (literature review). Women’s health. 1:10-13.

Pozowski J, Poreba R, Buchacz P. 2013. Pregnancy and labor after uterine operations. Ginekol. Pol. 74(2):98-101.

Tsoi AS. 2015. Laparoscopic conservative myomectomy. Problems of reproduction. 2:26-28.

Tarasenko KV, Gromova AM, Shafarchuk VM, Nesterenko LA. 2019. Increasing the frequency of cesarean section as a problem of modern obstetrics. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 4 (5(21)):197-201. DOI: 10.26693 / jmbs04.05.197

Paraschuk US, Grishchenko MG, Paraschuk VYU, Safonov RA. 2017. Operative gynecology: textbook. manual. Kharkiv: KhNMU, 132.

Zabolotnov VA, Pamfamirov YuK, Kucherenko YA, Parmenov OI, Karapetyan OV. 2012. Uterine fibroids: topical issues of pathogenesis, conservative and surgical treatment, a modern approach to the implementation of reproductive function [manual for physicians and students]. Simferopol ICCSMU, 65.

Altgassen C [et al.]. 2016. Complications in laparoscopic myomectomy. Surg. Endosc. 20(4):614-8.

Dessolle L [et al.]. 2011. Determinants of pregnancy rate and obstetric outcome after laparoscopic myomectomy for infertility. Fertil. Steril. 76(2):370-4.