Еластографія шийки матки у жінок з істміко-цервікальною недостатністю та ановуляторним безпліддям в анамнезі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Істміко-цервікальна недостатність є однією з найбільш частих причин пізнього викидня та передчасних пологів. Поширення даної патології зростає у жінок, які завагітніли за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.
Мета дослідження: визначення параметрів еластографії шийки матки у жінок з істміко-цервікальною недостатністю та ановуляторним безпліддям в анамнезі.
Матеріали та методи. Обстежено 40 жінок з істміко-цервікальною недостатністю, які завагітніли після лікування безпліддя, пов’язаного з ановуляцією, в терміні 16 –20 тиж: у I групі (20 жінок) вагітність настала після консервативного лікування безпліддя, у II групі (20 пацієнток) – після запліднення in vitro. У контрольну групу увійшли 20 жінок без істміко-цервікальної недостатності, які завагітніли самостійно.
Оцінювання деформації шийки матки проводили за допомогою індексу цервікальної еластографії.
Результати. За даними компресійної еластографії у всіх пацієнток I та II груп внутрішнє вічко шийки матки та канал шийки матки були червоного або жовтого кольору. У жінок контрольної групи тканина шийки матки була щільною, про що свідчать фіолетовий та синій кольори. Кількість жінок із фіолетовим кольором передньої губи шийки матки у I та II групах була у 4,67 (р=0,001) та 2,33 (р=0,03) разу меншою порівняно з контрольною групою; задньої губи – у 3,2 разу (р=0,001) меншою в обох групах.
Заключення. У жінок з істміко-цервікальною недостатністю, які завагітніли після лікування ановуляторного безпліддя, наявні виражені зміни (деформації) внутрішнього вічка та каналу шийки матки.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Berntsen S, Söderström-Anttila V, Wennerholm UB, Laivuori H, Loft A, Oldereid NB, et al. The health of children conceived by ART: ‘the chicken or the egg?’ Hum Reprod Update. 2019;25(2):137-58. DOI: 10.1093/humupd/dmz001
Fruscalzo A, Mazza E, Feltovich H, Schmitz R. Cervical elastography during pregnancy: a critical review of current approaches with a focus on controversies and limitations. J Med Ultrason. 2016;43(4):493-504. DOI: 10.1007/s10396-016-0723-z
Henderson JJ, McWilliam OA, Newnham JP, Pennell CE. Preterm birth aetiology 2004-2008. Maternal factors associated with three phenotypes: spontaneous preterm labour, preterm pre-labour rupture of membranes and medically indicated preterm birth. J Matern Fetal Neonatal Med. 2012;25(6):642-7. DOI: 10.3109/14767058.2011.597899
Hernandez-Andrade E, Maymon E, Luewan S, Bhatti G, Mehrmohammadi M, Erez O, et al. A soft cervix, categorized by shear-wave elastography, in women with short or with normal cervical length at 18–24 weeks is associated with a higher prevalence of spontaneous preterm delivery. J Perinat Med. 2018;46(5):489–501. DOI: 10.1515/jpm-2018-0062
Hernandez-Andrade E, Romero R, Korzeniewski SJ, Ahn H, Aurioles-Garibay A, Garcia M, et al. Cervical strain determined by ultrasound elastography and its association with spontaneous preterm delivery. J Perinat Med. 2014;42(2):159-69. DOI: 10.1515/jpm-2013-0277
Li J, An Y, Zhang L, Xuan Y, Wu Q. Assessment of the Cervix Using Strain Elastography in Pregnant Women with Spontaneous Preterm Birth. Advanced Ultrasound in Diagnosis and Therapy. 2018;2(2):106-12. DOI: 10.37015/AUDT.2018.180807
Londero AP, Schmitz R, Bertozzi S, Driul L, Fruscalzo A. Diagnostic accuracy of cervical elastography in predicting labor induction success: asystematic review and meta-analysis. J. Perinat. Med [Internet]. aop. 2015. Available from: https://core.ac.uk/download/pdf/80135736.pdf. DOI: 10.1515/jpm-2015-0035
Meyberg-Solomayer G, Gerlinger C, Hamza A, Schlaegel F, Takacs Z, Solomayer EF. Cervical Strain Elastography in Pregnancy and Association with Maternal Factors. Ultraschall Med. 2017;38(1):71-7. DOI: 10.1055/s-0034-1398991
Sunderam S, Kissin DM, Zhang Y, Folger SG, Boulet SL, Warner L, et al. Assisted Reproductive Technology Surveillance – United States, 2016. MMWR Surveill Summ. 2019;68(4):1-23. DOI: 10.15585/mmwr.ss6804a1
Sushkova O.S. Criteria ultrasound elastography cervical assessment in cervical insufficiency Meditsinskie novosti. 2018;5:18–21.
Suthasmalee S, Moungmaithong S. Cervical shear wave elastography as a predictor of preterm delivery during 18–24 weeks of pregnancy. J Obstet Gynaecol Res. 2019;45(11):2158-68. DOI: 10.1111/jog.14094.
Swiatkowska-Freund M, Preis K. Elastography of the uterine cervix: implications for success of induction of labor. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011;38(1):52-6. DOI: 10.1002/uog.9021.
Tukhbatullin MG, Yanakova KV. Ultrasound elastography capabilities in studying uterine cerviх state in pregnant women of high-risk group in the first trimester of pregnancy. Kazanskij medicinskij zhurnal. 2016;97(4):656–61.
Zegers-Hochschild F, Adamson GD, Mouzon de J, Ishihara O, Mansour R, Nygren K. et al. The International Committee for Monitoring Assisted Reproductive Technology (ICMART) and the World Health Organization (WHO) Revised Glossary on ART Terminology. Human Reproduction. 2009;24(11): 2683–7. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2009.09.009
Zhang L, Zheng Q, Xie H, Du L, Wu L, Lin M. Quantitative cervical elastography: a new approach of cervical insufficiency prediction. Arch Gynecol Obstet. 2020;301:207–15. DOI: 10.1007/s00404-019-05377-5