Залізо та залізодефіцитні стани: сучасний погляд на проблему

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В.К. Кондратюк
К.О. Кондратюк

Анотація

Вивчення механізмів регуляції метаболізму заліза, фізіологічної та патологічної ролі цього мікроелементу в організмі людини є актуальним, науково та практично значущим, особливо на тлі пандемії COVID-19. Наявні дані про зниження рівнів гемоглобіну та заліза у сироватці крові пацієнтів з коронавірусною інфекцією дають змогу стверджувати, що ця інфекція асоціюється з формуванням недостатності заліза.
За даними численних наукових досліджень встановлено негативний вплив перенавантаження залізом та збільшення ризику реплікації внутрішньоклітинних патогенів у результаті необґрунтованої екзогенної дотації заліза. Саме тому питання своєчасної діагностики та ефективної корекції залізодефіциту та залізодефіцитної анемії (ЗДА) є надзвичайно актуальним поза інфікуванням SARS-CoV-2.
Латентний залізодефіцит та ЗДА належать до патологічних станів, які повсякчасно виявляють у клінічній практиці. Найпоширенішими дані стани є серед дітей, жінок та людей літнього віку у країнах, які розвиваються. Ці групи пацієнтів потребують ефективного відновлення дефіциту заліза та моніторингу перевантаження залізом. Для профілактики/лікування анемії слід використовувати ефективні та безпечні препарати й харчові добавки заліза. Зазначеним критеріям цілком відповідає дієтична добавка Ріхтер ФерроБіо виробництва компанії Gedeon Richter (Угорщина).

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кондратюк, В., & Кондратюк, К. (2021). Залізо та залізодефіцитні стани: сучасний погляд на проблему . Репродуктивне здоров’я жінки, 3, 12–15. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2021.234217
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕМИ
Біографії авторів

В.К. Кондратюк, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та медицини плода

К.О. Кондратюк, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра ендокринології

Посилання

Yévenes A. The Ferritin Superfamily. // Subcell Biochem. 2017;83:75-102. DOI: 10.1007/978-3-319-46503-6_3

Gregory J Anderson, David M Frazer Current understanding of iron homeostasis. Am J Clin Nutr. 2017 Dec; 106(Suppl 6): 1559S–1566S. Published online 2017 Oct 25. DOI: 10.3945/ajcn.117.155804

Chifman J, Laubenbacher R. A systems biology approach to iron metabolism. Exp Med Biol. 2014;844:201-25. DOI: 10.1007/978-1-4939-2095-2_10

Veena Sangkhae, Allison L. Fisher, Shirley Wong, Effects of maternal iron status on placental and fetal iron homeostasis. J Clin Invest. 2020 Feb 3; 130(2): 625–640. Published online 2019 Dec 17. DOI: 10.1172/JCI127341

Anderson G, Frazer D, McKie A. Mechanisms of haem and non-haem iron absorption: lessons from inherited disorders of iron metabolism. Biometals. 2005;18:339-48.

Fuqua BK, Vulpe CD, Anderson GJ Intestinal iron absorption. J Trace Elem Med Biol. 2012 Jun;26(2-3):115-9. DOI: 10.1016/j.jtemb.2012.03.015

Yanatori I, Kishi F. DMT1 and iron transport. Free Radic Biol Med. 2019 Mar;133:55-63. DOI: 10.1016/j.freeradbiomed

Bartnikas TB. Known and potential roles of transferrin in iron biology. BioMetals. 2012;25:677-86.

Ginzburg YZ. Hepcidin-ferroportin axis in health and disease. Vitam Horm. 2019;110:17-45. DOI: 10.1016/bs.vh.2019.01.002

Hiroshi Kawabata Transferrin and transferrin receptors update // Free Radic Biol Med. 2019 Mar;133:46-54. DOI: 10.1016/j.freeradbiome

Chia-Yu Wang, Jodie L. Babitt Liver iron sensing and body iron homeostasis. Blood. 2019 Jan 3; 133(1): 18–29. Prepublished online 2018 Nov 6. DOI: 10.1182/blood-2018-06-815894

Nathan C. Winn, Katrina M. Volk, Alyssa H. Hasty Regulation of tissue iron homeostasis: the macrophage “ferrostat”. JCI Insight. 2020 Jan 30; 5(2): e132964. Published online 2020 Jan 30. DOI: 10.1172/jci.insight.132964

Hal Drakesmith 1, Andrew M Prentice Hepcidin and the iron-infection axis. Science. 2012 Nov 9;338(6108):768-72. DOI: 10.1126/science.1224577

Hal Drakesmith, Andrew Prentice Viral infection and iron metabolism. Nat Rev Microbiol. 2008 Jul;6(7):541-52. DOI: 10.1038/nrmicro1930

Wenzhong L., Hualan Li. COVID-19: Attacks the 1-Beta Chain of Hemoglobin and Captures the Porphyrin to Inhibit Human Heme Metabolism. ChemRxiv. (2020) Preprint. DOI.org/10.26434/chemrxiv.11938173.v5

Abrahams L. COVID-19: Acquired Acute Porphyria Hypothesis. OSF Preprints. 2020. April 6. DOI: 10.31219/osf.io/4wkfy

ACC/Chinese Cardiovascular Association COVID-19 Webinar 1 (electronic resource). https://www.acc.org/latest-in-cardiology/features/accs-coronavirus-disease-2019-covid-19-hub/american-college-of-cardiology-webinars-covid-19-coronavirus-disease-2019 (date of the application – 04.02.2020).

Bao J., Li C., Zhang K. et al. Comparative analysis of laboratory indexes of severe and non-severe patients infected with COVID-19. Clin Chim Acta. 2020; 509: 180-94. https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.06.009. PMID: 32511971.

Zhao K., Huang J., Dai D. et al S. Serum iron level as a potential predictor of coronavirus disease 2019 severity and mortality: A retrospective study. Open Forum Infect Dis. 2020; 7(7): ofaa250. https://doi.org/10.1093/ofid/ofaa250. PMID: 32661499.

Chowdhury S.F., Anwar S. Management of hemoglobin disorders during the COVID-19 pandemic. Front Med (Lausanne). 2020; 7: 306. https://doi.org/10.3389/fmed.2020.00306. PMID: 32582745.

Medved V. I., Zhuk S.I., Kondratiuk K.O. Iron, iron deficiency, anemia: importance for women’s health and more… Medical newspaper «Health of Ukraine of the 21st century». 2021; 5 (498):10-1.

Jacqueline Frayne, Debbie Pinchon. Anaemia in pregnancy. J GenPract2019 Aust Mar;48(3):125-129. DOI: 10.31128/AJGP-08-18-4664

Camila M Chaparro, Parminder S Suchdev. Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Ann N Y Acad Sci 2019Aug;1450(1):15-31. DOI: 10.1111/nyas.14092. Epub 2019 Apr 22