Репродуктивні токсиканти у навколишньому середовищі та їхня роль у виникненні деяких захворювань людини (Клінічна лекція)

Основний зміст сторінки статті

З.М. Дубоссарська

Анотація

В останні десятиліття фахівці досить активно дискутують про роль генетичної схильності, середовищних факторів, несприятливих впливів репродуктивних токсикантів, інфекцій, порушень соціальної поведінки, що включають шкідливі звички, на виникнення захворювань людини і на реалізацію її репродуктивних планів. Екологічні катастрофи, пандемія Covid-19, надходження у середовищі проживання сучасної людини промислових і побутових відходів, лісові пожежі, надмірна радіація після національної трагедії Чорнобиля набули глобального характеру щодо виникнення не тільки вік-залежних захворювань, але і розладів основних функціональних систем жіночого і чоловічого організму. Це призводить до порушення репродуктивної функції, зниження якості і тривалості життя.
З огляду на несприятливі середовищні впливи, які порушують процес взаємодії генотипу організму із навколишнім середовищем при формуванні фенотипу, ця інформація необхідна лікарям для розроблення периконцептології, що і є метою цієї клінічної лекції.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Дубоссарська, З. (2021). Репродуктивні токсиканти у навколишньому середовищі та їхня роль у виникненні деяких захворювань людини (Клінічна лекція) . Репродуктивне здоров’я жінки, (2), 37–41. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232523
Номер
Розділ
ЛЕКЦІЇ ТА ОГЛЯДИ
Біографія автора

З.М. Дубоссарська, ДЗ «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров`я України

Кафедра сімейної медицини ФПО

Посилання

Никитин А.И. Эстрогены во внешней среде // Акуш.и гинек. – 2006. – №3. – С. 7–13.

Вайсерман А.М., Войтенко В.П., Мехова Л.В. Эпигенетическая эпидемиология возраст-зависимых заболеваний // Онтогенез. – 2011. – Т. 42, №1. – С. 1–21.

Akhtar A, Cavalli G (2005) The Epigenome Network of Excellence. PloS Biol. 3(5);177. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.0030177

Anway M.D., Leathers C., Skinner M.K. (2006) Endocrine disrup tor vinclozolin induced epigenetic transgenerational adult onset disease. Endocrinology.147:5515–5523.

Ballestar E., Esteller M. (2008) Epigenetic gene regulation in cancer Adv. Genet. 61:247–267.

Cravo M.L., Camilo M.E. (2000) Hyperhomocysteinemia in chronic alcoholism: relations to folic acid and vitamins B(6) and B(12) status. Nutrition.16:296–302.

Fraga M.F., Esteller M. (2007) Epigenetics and aging: the targets and the marks.Trends Genet. 23:413– 418.

McLachlan J.A., Simpson E., Martin M. (2006). Endocrine disrupters and female reproductive health. Best Pract. Res. Clin. Endocrino Metab. 20:63–75.

Hatchwell E., Greally J.M. (2007) The potential role of epigenomic dysregulation in complex human disease. Trends Genet. 23: 588–595.

Cobiac L. (2007) Epigenomics and nutrition. Forum Nutr. 60: 31–41.

Leopardi P., Marcon F., Caiola S. et al. (2006). Effects of folic acid deficiency and MTHFR C677T polymorphism on spontaneous and radiation induced micronuclei in human lymphocytes. Mutagenesis. 21:327–333.

Maffini M.V., Rubin B.S., Sonnenschein C., Soto A.M. (2006) Endocrine disruptors and reproductive health: the case of bisphenol A. Mol. Cell Endocrinol. 254–255:179–186.

McLachlan J.A., Simpson E., Martin M. (2006) Endocrine disrupters and female reproductive health. Best Pract. Res.Clin. Endocrino Metab. 20:63–75.

Meng Z., Qin G., Zhang B. (2005) DNA damage in mice treated with sulfur dioxide by inhalation. Environ. Mol. Mutagen. 46:150–155.

Miller R.L., Ho S.M. (2008) Environmental epigenetics and asthma: current concepts and call for studies. Am. J.Respir. Crit. Care Med. 177:567–573.