Характеристика фенотипів (клінічних варіантів) синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку

Ключові слова

синдром полікістозних яєчників
діагностика
гормональне та ультразвукове дослідження
фенотипи синдром поликистозных яичников
диагностика
гормональное и ультразвуковое исследования
фенотипы polycystic ovary syndrome
diagnosis
hormonal and ultrasound examination

Як цитувати

Сюсюка, В., Сергієнко, М., Макуріна, Г., Єршова, О., & Чорненька, А. (2021). Характеристика фенотипів (клінічних варіантів) синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку. Репродуктивне здоров’я жінки, 2, 27–31. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232519

Анотація

Мета дослідження: на підставі комплексного обстеження жінок репродуктивного віку встановити частоту фенотипів (клінічних варіантів) синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ).
Матеріали та методи. Обстежено 34 пацієнтки (основна група), які звернулися з приводу порушення менструального циклу та/або дерматопатій за рекомендацією дерматолога. Контрольна група представлена 30 жінками без гінекологічної та соматичної патології. Середній вік жінок основної групи становив 26,4±0,9 року та 29,1±0,9 року у групі контролю (р>0,05). Вік жінок у групах дослідження знаходився у межах 18–35 років.
Пацієнткам проведено комплексне обстеження з оцінюванням вираженості гірсутизму та тяжкості перебігу акне, а також визначено індекс маси тіла. Усім жінкам виконано ультразвукове дослідження у динаміці та кількісне оцінювання концентрації гормонів у плазмі крові, а саме – кортизолу, тиреотропного гормону, пролактину, вільного тестостерону та його індексу, андростендіону, дегідроепіандростерону сульфату, 17-α-ОН-прогестерону, глобуліну, який зв’язує статеві гормони. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням програми «STATISTICA 13».
Результати. За даними проведеного дослідження виявлено, що у 73,5% жінок діагностовано порушення менструального циклу, а у 52,9% – безпліддя. Акне і гірсутизм у кожної третьої жінки мали поєднаний характер та діагностовані у 47,1% та 41,2% жінок відповідно. У 94,1% пацієнток встановлені ехографічні ознаки полікістозу яєчників відповідно до критеріїв діагностики СПКЯ, а у 88,2% – ановуляція. За даними лабораторних досліджень, гіперандрогенія встановлена у 55,9%, що підтверджується статистично достовірним (р < 0,05) переважанням в основній групі порівняно з групою контролю рівнів андростендіону, вільного тестостерону та його індексу.
Крім того, слід відзначити і статистично достовірно (р<0,05) вищі рівні 17-α-ОН-прогестерону та пролактину в основній групі, однак їхні показники знаходились у межах референтних значень норми. Аналізуючи частоту фенотипів (клінічних варіантів) СПКЯ, встановлено, що фенотип А (класичний) виявлено у 32,4% пацієнток, фенотип В (неповний класичний) діагностовано у 14,7%, а фенотип С (овуляторний) – лише у 8,8%. Найчастіше, а саме у 15 (44,1%) жінок із СПКЯ, виявляли фенотип D (неандрогенний).
Заключення. Результати проведеного дослідження свідчать, що у жінок із СПКЯ клінічна симптоматика характеризується менструальною дисфункцією (73,5%), безпліддям (52,9%) та дерматопатіями, а саме – акне (47,1%) і гірсутизмом (41,2%). За даними лабораторних досліджень, гіперадрогенія встановлена у 55,9%, що підтверджується статистично достовірним (р < 0,05) переважанням в основній групі порівняно з групою контролю рівня андростендіону, вільного тестостерону та його індексу.
Серед клінічних варіантів СПКЯ найчастіше діагностовано неандрогенний фенотип (фенотип D), частота якого становила 44,1%. Класичний (фенотип А) та неповний класичний (фенотип В) встановлено у 32,4% та 14,7% жінок відповідно. Слід зазначити, що лише у 8,8% жінок з СПКЯ діагностовано фенотип С (овуляторний).

https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232519
PDF (English)

Посилання

Абашова Е.И., Шалина М.А., Мишарина Е.В., Ткаченко Н.Н., Булгакова О.Л. Клинические особенности фенотипов синдрома поликистозных яичников у женщин с нормогонадотропной ановуляцией в репродуктивном возрасте // Журнал акушерства и женских болезней. 2019; 68, 3: 7-14.

Авраменко Н.В., Кабаченко О.В., Барковський Д.Є., Сєрих К.В. Сучасні аспекти менеджменту пацієнток із синдромом полікістозу яєчників. Запорізький медичний журнал. 2020; 22, 6 (123): 865-873.

Блесманович А.Е., Петров Ю.А., Алехина А.Г. Сидром поликистозных яичников: классика и современные нюансы. Health and Education Millennium. 2018; 20, 4: 33-37.

Бурка О.А., Тутченко Т.М. Сучасні підходи до діагностики розповсюджених форм гіперандрогенії в жінок репродуктивного віку. Репродуктивна ендокринологія. 2019; 2 (42): 39-45.

Жабіцька Л.А. Синдром полікістозних яєчників: індивідуалізований підхід до лікування. Огляд літератури. Репродуктивна ендокринологія. 2020; 4 (54): 89-94.

Заславский Д.В., Прокопенко А.Д., Даниелян Д.А. Дерматологический аспект значения гиперадрогении при сидроме поликистозных яичников. Современные проблемы науки и образования. 2018; 4. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27777

Калугіна Л.В., Татарчук Т.Ф. Синдром полікістозних яєчників: підхід до корекції метаболічних порушень. Репродуктивна ендокринологія. 2020; 2 (52): 54-58.

Камінський В.В., Татарчук Т.Ф., Дубоссарська Ю.О. та ін. Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією. Репродуктивна ендокринологія. 2016; 4 (30): 19-31.

Коркан А.И., Туреханова А.Д., Тюгай Ю.Л. Современные методы лечения синдрома поликистозных яичников (обзор литературы). Репродуктивная медицина. 2020; 1 (42): 27-34.

Сутурина Л.В. Синдром поликистозных яичников в XXI веке. Акушерство и гинекологи: новости, мнения, обучение. 2017; 3: 86-91.

Урбанович А.М. Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2018; 14, 1: 40-45.

Чечуга С.Б. Гормональна фармакотерапія при синдромі полікістозних яєчників. Репродуктивная медицина. 2019; 1 (45): 52-56.

Baskind N.E., Balen A.H. Hypothalamic-pituitary, ovarian and adrenal contributions to polycystic ovary syndrome. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 2016; 37: 80-97.

International evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome 2018 / Centre for Research Excellence in Polycystic Ovary Syndrome (CREPCOS), European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE), American Society of Reproductive Medicine (ASRM). Monash University, 2018. 198р.

Legro R.S., Arslanian S.A. Ehrmann D.A. et al. Diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2013; 98 (12): 4565-92.

Pakharenko L.V., Vorobii V.D., Kurtash N.Ya., Perkhulyn O.M. Assessment of quality of life among women with polycystic ovary syndrome of different reproductive age. Zaporozhye medical journal. 2019; 21 (1): 100-103.

Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to Polycystic Ovary Syndrome (PCOS). Hum Reprod. 2004; 19(1): 41-47.

Speiser P.W., Arlt W., Auchus R.J. et al. Congenital Adrenal Hyperplasia Due to Steroid 21-Hydroxylase Deficiency: An Endocrine Society. Clinical Practice Guideline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2018; 103, 11: 4043-4088.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Авторське право (c) 2021 В.Г. Сюсюка, М.Ю. Сергієнко, Г.І. Макуріна, О.А. Єршова, А.С. Чорненька