Сучасні погляди на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень у здорових вагітних (Огляд літератури)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ю.В.  Невишна

Анотація

В оглядовій статті представлена інформація про роль різних методів допологової підготовки вагітних за даними зарубіжної та вітчизняної практики в акушерстві. Висвітлено питання ролі партнерської підтримки від моменту встановлення та виношування вагітності до пологів і післяпологового періоду.
За дослідженнями різних авторів встановлено, що фізіологічний перебіг пологів напряму залежить від психоемоційного стану вагітної, який відображається не лише на перебігу вагітності та пологів, а й на стані плода та новонародженого. Результати досліджень свідчать, що метод психофізичної підготовки та партнерської підтримки безпосередньо справляє позитивний вплив на результат пологів: скорочується тривалість пологів, знижується частота аномалій пологової діяльності, розривів шийки матки та промежини, рідше проводиться оперативне втручання, також зменшується кількість крововтрати, рідше діагностують гіпоксію плода та асфіксію новонароджених, знижується частота проявів акушерської агресії. Окрім того, технології допологової підготовки спрямовані на демедикалізацію пологів та мінімалізацію використання фармакологічних препаратів, які справляють неоднозначний вплив на породіллю, плід та новонародженого.
Отже, представлені дані розкривають роль методів допологової підготовки подружніх пар щодо зниження акушерських і перинатальних ускладнень у практично здорових жінок, а також вибору методів знеболювання з урахуванням безпеки та ефективності аналгезії.
На жаль, під час вивчення питання підготовки до пологів було встановлено зниження інтересу до психофізичної підготовки до пологів не лише у вагітних та їхніх партнерів, а й у медичних закладах в цілому. Саме тому допологова підготовка подружніх пар має бути обов’язковою у системі акушерської допомоги в Україні на всіх медичних рівнях.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Невишна, Ю. (2021). Сучасні погляди на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень у здорових вагітних (Огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки, 1, 49–53. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229715
Розділ
ЛЕКЦІЇ ТА ОГЛЯДИ

Посилання

WHO recommendations: intrapartum care for a positive childbirth experience. WHO, 2018. 210 p.

Вдовиченко СЮ. Профілактика акушерської та пренатальної патології при використанні родинно орієнтованих технологій під час вагітності та пологів. Здоровье женщины. 2017;2:78–82.

Макаренко МВ, Говсєєв ДО, Сокол ІВ, Берестовий ВО, Ворона РМ. Пологовий центр – нова ланка акушерської допомоги в Україні. Здоровье женщины. 2018;7(133):17–19.

Іщенко ГІ, Деменіна НК. Динаміка оперативного розродження в сучасному акушерстві (огляд літератури). Перинатология и педиатрия. 2019;2(78):54–57.

Потапов ВО, Чугунов ВВ, Сюсюка ВГ, Губа НО, Котлова ЮВ. Програма медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних: метод. рекомендації. – К., 2015. – 28 с.

Napso T, Yong HEJ, Lopez-Tello J, Sferruzzi-Perri AN. The Role of Placental Hormones in Mediating Maternal Adaptations to Support Pregnancy and Lactation. Front Physiol. 2018 Aug 17;9:1091. DOI: 10.3389/fphys.2018.01091.

Гарданова ЖР, Брессо ТИ, Есаулов ВИ, Ильгов ВИ, Аксененко АА, Гарданов АК. Особенности формирования материнской доминанты у молодых девушек. Наука, техника и образование. 2017;11(41):70–74. DOI: 10.20861/2312-8267-2017-41-002.

Ходырев ГН. Исследования гестационной доминанты. Приоритетные направления развития образования и науки: материалы III Междунар. науч.-практ. конф. (Чебоксары, 11 нояб. 2017 г.). В: Широков ОН, редактор. Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс». 2017:88–89.

Кушнир ЕА. Взаимосвязь типа психологического компонента гестационной доминанты с единицей переживания собственного времени беременными. Общество: социология, психология, педагогика. 2015;3:11–16.

Преображенская С.В. Особенности переживания беременности при норме и патологии вынашивания. Вестник РГГУ. Серия «Психология. Педагогика. Образование». 2018;2(12):106–121.

Корниенко ДС, Радостева АГ, Силина ЕА. Особенности психологического компонента гестационной доминанты, внутрисемейных отношений и родительских установок у женщин в связи с возрастом и статусом (беременные и не беременные). Вестник Пермского университета. Философия. Социология. Психология. 2019;1:83–93.

Сюсюка ВГ. Стан регуляторних та адаптаційних процесів системи мати-плацента-плід. Оцінка параметрів кардіоритму плода. Современная педиатрия. 2017. № 3. С. 128-131.

Володин НН. Перинатальная психология и психиатрия. В 2 т. : учеб. пособие. В: Володин НН, редактор. М.: Издательский центр «Академия»; 2009. Т 1. 304 с.

Levett KM, Smith CA, Bensoussan A, Dahlen HG. Complementary therapies for labour and birth study: a randomised controlled trial of antenatal integrative medicine for pain management in labour. BMJ Open. 2016 Jul 12;6(7):e010691. DOI: 10.1136/bmjopen-2015-010691.

Манухин ИБ, Силаев КА. Роль психопрофилактической подготовки беременных к родам. Российский вестник акушера-гинеколога. 2016;16(6):9–13.

Марочко ТЮ, Артымук НВ, Павловская ДВ, Кончевская ЛГ, Сапожкова ТА, Просветов МС, Зеленцова ОД, и др. Эффективность транскутанной электронейростимуляции в обезболивании родов. Фундаментальная и клиническая медицина. 2018;3(3):45–53. DOI 10.23946/2500-0764-2018-3-3-45-53

Рязанова ОВ, Александрович ЮС, Резник ВА, Горьковая ИА, Коргожа МА, Иоскович А. Обезболивание родов и послеродовая депрессия. Есть ли связь? Журнал акушерства и женских болезней. 2017;66(5):11–20. DOI: 10.17816/JOWD66511-20

Неймарк МИ, Иванова ОС. Обезболивание родов. Современный взгляд. Регионарная анестезия и лечение острой боли. 2017;11(3):150–156. DOI: http://dx.doi.org/10.18821/1993-6508-2017-11-3-150-156

Румянцева ЗС, Баснаева АД. Оценка эффективности дородовой подготовки женщин. Современная медицина: актуальные вопросы. 2017;3:14–8.

Божук ОА. Визначення обсягів медико-психологічної допомоги жінкам із фізіологічним перебігом вагітності. Український вісник психоневрології. 2015; 23(2(83)):41–44.

Afshar Y, Mei J, Fahey J, Gregory KD. Birth Plans and Childbirth Education: What Are Provider Attitudes, Beliefs, and Practices? J PerinatEduc. 2019 Jan 1;28(1):10-18. DOI: 10.1891/1058-1243.28.1.10

Анчева ІА.Психопрофілактика стресу під час вагітності та пологів. Здоровье женщины. 2017;5(121):32–34.

Кек АВ, Лобаева ТА. Использование антиоксидантов и антигипоксантов витаминной природы в акушерстве и гинекологии. Медицинский алфавит. 2017;4(37):47–49.

Попеску АВ, Цисар ЮВ. Вплив партнерських пологів на перебіг пологової діяльності. Медичний форум. 2020;21(21):60–62.

Кобилецька НА. Профілактика аномалій пологової діяльності та перинатальної патології з використанням партнерських пологів. [автореферат] // МОЗУ, Національна мед. акад. післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. – К., 2019. – 19 с.

Xue WL, Shorey S, Wang W, He HG. Fathers’ involvement during pregnancy and childbirth: An integrative literature review. Midwifery. 2018 Jul;62:135–145. DOI: 10.1016/j.midw.2018.04.013

Barimani M, Forslund Frykedal K, Rosander M, Berlin A. Childbirth and parenting preparation in antenatal classes. Midwifery. 2018 Feb;57:1–7. DOI: 10.1016/j.midw.2017.10.021

Вдовиченко СЮ. Вплив партнерських пологів на характер пологової діяльності жінок, які народжують уперше і повторно. Здоровье женщины. 2015;7(103):32–33.

Суслов ВВ, Хижняк АА, Тарабрин ОА, Фесенко УА, Фесенко ВС. Эпидуральная анестезия и аналгезия: руководство для врачей. В: Суслов ВВ, редактор. Харьков: СИМ, 2011. 254 с.

Рязанова ОВ, Александрович ЮС, Горьковая ИА, Коргожа МА, Кошкина ЮВ, Иоскович АМ. Влияние обезболивания при родоразрешении на частоту развития послеродовой депрессии у родильниц. Вестник анестезиологии и реаниматологии. 2017;14(1):29–35.

Ranjbaran M, Khorsandi M, Matourypour P, Shamsi M. Effect of Massage Therapy on Labor Pain Reduction in Primiparous Women: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Clinical Trials in Iran. Iran J Nurs Midwifery Res. 2017 Jul-Aug;22(4):257–261. DOI: 10.4103/ijnmr.IJNMR_109_16.

Агасаров ЛГ, Василенко АМ, Радзиевский СА. Организационные и научные аспекты рефлексотерапии. Вестник новых медицинских технологий. 2018;25(4):51–57.

Tanvisut R, Traisrisilp K, Tongsong T. Efficacy of aromatherapy for reducing pain during labor: a randomized controlled trial. Arch Gynecol Obstet. 2018 May;297(5):1145–1150. DOI: 10.1007/s00404-018-4700-1

Poder TG. Water immersion during labor and birth: is there an extra cost for hospitals? Journal of Evaluation in Clinical Practice. 2017;23(3): 498–501.

Хадарцев АА, Морозов ВН, Волков ВГ, Хадарцева КА, Карасева ЮВ, Хромушин ВА, Гранатович НН, и др. Медико-биологические аспекты реабилитационно-восстановительных технологий в акушерстве. Тула: Тульский государственный университет; 2013. 222 с.

Ozgoli G, SedighMobarakabadi S, Heshmat R, AlaviMajd H, Sheikhan Z. Effect of LI4 and BL32 acupressure on labor pain and delivery outcome in the first stage of labor in primiparous women: A randomized controlled trial. Complement Ther Med. 2016 Dec;29:175–180. DOI: 10.1016/j.ctim.2016.10.009

Лебедев ВП. Транскраниальная электростимуляция: экспериментально-клинические исследования.Сборник статей. Том 3. В: Лебедев ВП, редактор. – СПб.: Центр ТЭС. 2009.392 с.

Вишневская ЕЕ. Применение суггестивных методов, в том числе гипнотерапии, в акушерской практике. Журнал акушерства и женских болезней. 2017;66(5):7–10. DOI: 10.17816/JOWD6657-10

Гогуа МС. Транскраниальная электростимуляция в профилактике невынашивания беременности [автореферат]. СПб.2009. 21 с.

Zhao H, Qiao L, Fan D, Zhang S, Turel O, Li Y, Li J, et al. Modulation of Brain Activity with Noninvasive Transcranial Direct Current Stimulation (tDCS): Clinical Applications and Safety Concerns. Front. Psychol. 2017;8:685. DOI: 10.3389/fpsyg.2017.00685

Bikson M, Grossman P, Thomas C, Zannou AL, Jiang J, Adnan T, Mourdoukoutas AP, et al. Safety of Transcranial Direct Current Stimulation: Evidence Based Update 2016. Brain Stimul. 2016;9:641–661. DOI: 10.1016/j.brs.2016.06.004

Palm U, Kirsch B, Leitner B, Popovic D, Padberg F. P017 Transcranial direct current stimulation (tDCS) for the treatment of depression during pregnancy: A pilot study. Clin. Neurophysiol. 2017;128:e17–e18. DOI: 10.1016/j.clinph.2016.10.146

Kurzeck AK, Kirsch B, Weidinger E, Padberg F, Palm U. Transcranial Direct Current Stimulation (tDCS) for Depression during Pregnancy: Scientific Evidence and What Is Being Said in the Media-A Systematic Review. Brain Sci. 2018 Aug 14;8(8):155. DOI: 10.3390/brainsci8080155

Eryılmaz G, Sayar GH, Özten E, Gül IG, Yorbik Ö, Işiten N, Bağcı E. Follow-up study of children whose mothers were treated with transcranial magnetic stimulation during pregnancy: Preliminary results. Neuromodulation. 2015;18:255–260. DOI: 10.1111/ner.12231

Занин СА, Каде АХ, Кадомцев ДВ, Пасечникова ЕА, Голубев ВГ, Плотникова ВВ, Шаров МА, и др. ТЭС-терапия. Современное состояние проблемы. Современные проблемы науки и образования. 2017;1:58–58.

Felipe RM, Ferrão YA. Transcranial magnetic stimulation for treatment of major depression during pregnancy: A review. Trends Psychiatry Psychother. 2016;38:190–197. DOI: 10.1590/2237-6089-2015-0076

Richardson MG, Lopez BM, Baysinger CL, Shotwell MS, Chestnut DH. Nitrous Oxide During Labor: Maternal Satisfaction Does Not Depend Exclusively on Analgesic Effectiveness. AnesthAnalg. 2017 Feb;124(2):548–553. DOI: 10.1213/ANE.0000000000001680

Scarth E, Smith S. Drugs in anaesthesia and intensive care. 5 th ed. Oxford University Press; 2016. 390 p. DOI: 10.1093/med/9780198768814.001.0001

Miquelutti MA, Cecatti JG, Makuch MY. Developing strategies to be added to the protocol for antenatal care: an exercise and birth preparation program. Clinics. 2015;70(4): 231–6.