Констипація – актуальна проблема під час вагітності

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Т.Г.  Романенко
О.В.  Морозова

Анотація

Мета дослідження: розроблення комплексної програми лікування закрепів у вагітних включно із застосуванням пробіотика.
Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних: 30 жінок І групи отримували запропоновані нами лікувально-профілактичні засоби, а у 30 вагітних ІІ групи ведення вагітності відбувалося із застосуванням традиційних засобів. З метою поліпшення мікрофлори кишечника вагітним І групи призначали: універсальний пробіотик (Бревелак) по 1 капсулі 3 рази на добу per os, вживати під час їди, запивати великою кількістю питної води, протягом 30 днів двома курсами – у 12–16 та 26–30 тиж вагітності.
Результати. У вагітних І групи встановлено збільшення вмісту облігатної флори зі зниженням її вихідного рівня, тобто лише у 10,0% жінок біфідобактерії не перевищували 105 КУО/мл та відповідно у 6,7% індигенної лактофлори виявлено менше 105 КУО/мл. У той самий час кількість жінок зі зниженим вмістом облігатної флори, які не отримували лікування з приводу дисбактеріозу кишечника, залишалася значно більшою (р<0,05).
Кількість вагітних з дисбактеріозом серед жінок І групи (46,7%) була достовірно нижчою порівняно із жінками ІІ групи (100,0%); 3-й ступінь дисбактеріозу не спостерігався в жодному випадку при запропонованому лікуванні, але діагностований у кожної третьої вагітної ІІ групи. Достовірне підвищення до нормальної популяції вмісту біфідо- та лактобактерій (105 КУО/мл і вище) відзначено серед вагітних І групи. Симптоми загрози переривання вагітності виявлено у жінок ІІ групи у 20,0%, а у пацієнток І групи – у 10,0%. Передчасне вилиття навколоплідних вод у І групі спостерігали достовірно рідше – 23,3% проти 46,6% у ІІ групі (р<0,05). Загроза передчасних пологів була зафіксована у 10,0% вагітних ІІ групи, а у І групі – в однієї жінки (3,3%). Анемію відзначали у ІІ групі частіше, ніж у вагітних І групи (56,7% проти 26,7%). Спостерігалося зниження частоти загострення хронічного та виникнення гестаційного пієлонефриту серед вагітних І групи.
Заключення. Проведені дослідження продемонстрували ефективність застосування пробіотика Бревелак з метою нормалізації евакуаторної функції кишечника під час вагітності, нормалізації мікрофлори кишечника. Це своєю чергою сприяло зниженню частоти загрози переривання вагітності, передчасного вилиття навколоплідних вод, передчасних пологів, анемії, загострення пієлонефриту.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Романенко, Т., & Морозова , О. (2021). Констипація – актуальна проблема під час вагітності. Репродуктивне здоров’я жінки, 1, 33–38. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229709
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕМИ
Біографії авторів

Т.Г.  Романенко, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства та гінекології № 1

О.В.  Морозова , Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства та гінекології № 1

Посилання

Соколова М.Ю. Запоры беременных / Медицинсий совет// Рус. мед.журн. –2013. – № 1. – С. 28–31.

Лебедев В.А, Пашков В.М., Клиндухов И.А. Запоры у беременных: пути решения проблемы //Трудный пациент. – 2012. – Т. 10, № 8–9.

Антоненко О.М. Лечение и профилактика запоров у беременных / Медицинский совет// Рус. мед. журн. – 2012. – № 1. – С. 52–55.

Гриднєв О.Є., Зайченко О.Є. Закреп. Клінічні аспекти та сучасні підходи до терапії // Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря. – 2015. – 6 (56).

Аккер Л.Б. Коррекция нарушений микробиоценоза влагалища и кишечника беременных женщин как способ профилактики инфекционно-воспалительных заболеваний у родильниц и новорожденных / Л.В. Аккер, Н.П. Гольцова // Рос. вестн. акушера-гинеколога. – 2001. – Т. 1, № 1. – С. 86–89.

Влияние запора у беременных на состояние кишечной и генитальной микрофлоры и проницаемость кишечника / И.Л. Халиф, Н.М. Подзолкова, Е.А. Конович и др. // Рос. мед. вестн. – 2004. – № 1. – С. 43–47.

Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д., Сытник К.А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерологія. – 2012. – № 5 (67). – C. 116–119.

American Gastroenterological Association Medical Position Statement on Constipation // Gastroenterol. – 2013. – Vol. 144. – P. 211–217.

Aureli P., Capurso L., Castellazzi A.M. et al. Probiotics and health: An evidence-based review // Pharmacological Research. – 2011. – 63. – Р. 366–376.

Bove A., Bellini M., Battaglia E. et al. Consensus statement AIGO/SICCR diagnosis and treatment of chronic constipation and obstructed defecation (Part: Treatment) // World J. Gastroenterol. – 2012. – Vol. 18 (36). – P. 4994–5013.

Sommer F., Bäckhed F. The gut microbiota-masters of host development and physiology // Nat. Rev. Microbiol. – 2013. – Vol. 11. – P. 227–238.

DiGiulio D.B. Diversity of microbes in amniotic fluid // Semin. Fetal. Neonatal. Med. – 2012. – Vol. 17. – P. 2–11.

Moles L., Gomez M., Heilig H. et al. Bacterial diversity in meconium of preterm neonates and evolution of their fecal microbiota during the first month of life // PLoS ONE. 2013. Vol. 8:e66986.

Aagaard K., Ma J., Antony K.M. et al. The placenta harbors a unique microbiome // Sci. Transl. Med. – 2014. – Vol. 6. – P. 237.

Koenig J.E., Spor A., Scalfone N. et al. Succession of microbial consortia in the developing infant gut microbiome // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. – 2011. – Vol. 108 (1). – P. 4578–4585.

Canani R.B., Di Costanzo M., Leone L. et al. Epigenetic mechanisms elicited by nutrition in early life // Nutr. Res. Rev. – 2011. – Vol. 24. – P. 198–205.

Kerperien J., Schouten B., Boehm G. et al. Development of the immune system-early nutrition and consequences for later life // Recent Advances in Immunology to Target Cancer, Inflammation and Infections / ed. Kanwar J. (Rijeka: InTechEuropePress). – 2012. – P. 315–334.

Sanz Y. Gut microbiota and probiotics in maternal and infant health // Am. J. Clin. Nutr. – 2011. – Vol. 94. – P. 2000–2005.

Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз / Е.Ф. Кира. – СПб.: Нева-Люкс, 2001. – 363 с.