Констипація – актуальна проблема під час вагітності
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: розроблення комплексної програми лікування закрепів у вагітних включно із застосуванням пробіотика.
Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних: 30 жінок І групи отримували запропоновані нами лікувально-профілактичні засоби, а у 30 вагітних ІІ групи ведення вагітності відбувалося із застосуванням традиційних засобів. З метою поліпшення мікрофлори кишечника вагітним І групи призначали: універсальний пробіотик (Бревелак) по 1 капсулі 3 рази на добу per os, вживати під час їди, запивати великою кількістю питної води, протягом 30 днів двома курсами – у 12–16 та 26–30 тиж вагітності.
Результати. У вагітних І групи встановлено збільшення вмісту облігатної флори зі зниженням її вихідного рівня, тобто лише у 10,0% жінок біфідобактерії не перевищували 105 КУО/мл та відповідно у 6,7% індигенної лактофлори виявлено менше 105 КУО/мл. У той самий час кількість жінок зі зниженим вмістом облігатної флори, які не отримували лікування з приводу дисбактеріозу кишечника, залишалася значно більшою (р<0,05).
Кількість вагітних з дисбактеріозом серед жінок І групи (46,7%) була достовірно нижчою порівняно із жінками ІІ групи (100,0%); 3-й ступінь дисбактеріозу не спостерігався в жодному випадку при запропонованому лікуванні, але діагностований у кожної третьої вагітної ІІ групи. Достовірне підвищення до нормальної популяції вмісту біфідо- та лактобактерій (105 КУО/мл і вище) відзначено серед вагітних І групи. Симптоми загрози переривання вагітності виявлено у жінок ІІ групи у 20,0%, а у пацієнток І групи – у 10,0%. Передчасне вилиття навколоплідних вод у І групі спостерігали достовірно рідше – 23,3% проти 46,6% у ІІ групі (р<0,05). Загроза передчасних пологів була зафіксована у 10,0% вагітних ІІ групи, а у І групі – в однієї жінки (3,3%). Анемію відзначали у ІІ групі частіше, ніж у вагітних І групи (56,7% проти 26,7%). Спостерігалося зниження частоти загострення хронічного та виникнення гестаційного пієлонефриту серед вагітних І групи.
Заключення. Проведені дослідження продемонстрували ефективність застосування пробіотика Бревелак з метою нормалізації евакуаторної функції кишечника під час вагітності, нормалізації мікрофлори кишечника. Це своєю чергою сприяло зниженню частоти загрози переривання вагітності, передчасного вилиття навколоплідних вод, передчасних пологів, анемії, загострення пієлонефриту.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Соколова М.Ю. Запоры беременных / Медицинсий совет// Рус. мед.журн. –2013. – № 1. – С. 28–31.
Лебедев В.А, Пашков В.М., Клиндухов И.А. Запоры у беременных: пути решения проблемы //Трудный пациент. – 2012. – Т. 10, № 8–9.
Антоненко О.М. Лечение и профилактика запоров у беременных / Медицинский совет// Рус. мед. журн. – 2012. – № 1. – С. 52–55.
Гриднєв О.Є., Зайченко О.Є. Закреп. Клінічні аспекти та сучасні підходи до терапії // Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря. – 2015. – 6 (56).
Аккер Л.Б. Коррекция нарушений микробиоценоза влагалища и кишечника беременных женщин как способ профилактики инфекционно-воспалительных заболеваний у родильниц и новорожденных / Л.В. Аккер, Н.П. Гольцова // Рос. вестн. акушера-гинеколога. – 2001. – Т. 1, № 1. – С. 86–89.
Влияние запора у беременных на состояние кишечной и генитальной микрофлоры и проницаемость кишечника / И.Л. Халиф, Н.М. Подзолкова, Е.А. Конович и др. // Рос. мед. вестн. – 2004. – № 1. – С. 43–47.
Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д., Сытник К.А. Роль пробиотических продуктов питания в профилактике и лечении функциональных запоров // Сучасна гастроентерологія. – 2012. – № 5 (67). – C. 116–119.
American Gastroenterological Association Medical Position Statement on Constipation // Gastroenterol. – 2013. – Vol. 144. – P. 211–217.
Aureli P., Capurso L., Castellazzi A.M. et al. Probiotics and health: An evidence-based review // Pharmacological Research. – 2011. – 63. – Р. 366–376.
Bove A., Bellini M., Battaglia E. et al. Consensus statement AIGO/SICCR diagnosis and treatment of chronic constipation and obstructed defecation (Part: Treatment) // World J. Gastroenterol. – 2012. – Vol. 18 (36). – P. 4994–5013.
Sommer F., Bäckhed F. The gut microbiota-masters of host development and physiology // Nat. Rev. Microbiol. – 2013. – Vol. 11. – P. 227–238.
DiGiulio D.B. Diversity of microbes in amniotic fluid // Semin. Fetal. Neonatal. Med. – 2012. – Vol. 17. – P. 2–11.
Moles L., Gomez M., Heilig H. et al. Bacterial diversity in meconium of preterm neonates and evolution of their fecal microbiota during the first month of life // PLoS ONE. 2013. Vol. 8:e66986.
Aagaard K., Ma J., Antony K.M. et al. The placenta harbors a unique microbiome // Sci. Transl. Med. – 2014. – Vol. 6. – P. 237.
Koenig J.E., Spor A., Scalfone N. et al. Succession of microbial consortia in the developing infant gut microbiome // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. – 2011. – Vol. 108 (1). – P. 4578–4585.
Canani R.B., Di Costanzo M., Leone L. et al. Epigenetic mechanisms elicited by nutrition in early life // Nutr. Res. Rev. – 2011. – Vol. 24. – P. 198–205.
Kerperien J., Schouten B., Boehm G. et al. Development of the immune system-early nutrition and consequences for later life // Recent Advances in Immunology to Target Cancer, Inflammation and Infections / ed. Kanwar J. (Rijeka: InTechEuropePress). – 2012. – P. 315–334.
Sanz Y. Gut microbiota and probiotics in maternal and infant health // Am. J. Clin. Nutr. – 2011. – Vol. 94. – P. 2000–2005.
Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз / Е.Ф. Кира. – СПб.: Нева-Люкс, 2001. – 363 с.