Профілактика рецидивів у жінок постменопаузального віку з доброякісною патологією ендометрія
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: зниження частоти рецидивів патологічних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку на основі удосконалення та впровадження алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Було обстежено 144 пацієнтки (1-а група), які звернулися по допомогу за період з 2015 по 2019 рр. Під час відбору пацієнток для даного дослідження використовували наступні критерії включення: вік понад 60 років; стійкий постменопаузальний період; відсутність скарг з боку органів репродуктивної системи; підозра на внутрішньоматковий патологічний процес за даними ультразвукового дослідження органів малого таза і гінекологічного огляду.
Удосконалений нами алгоритм діагностичних та лікувально-профілактичних заходів був використаний у 100 жінок постменопаузального віку з патологічними процесами ендометрія (2-а група). Вік пацієнток 1-ї групи коливався від 60 до 87 років (середній вік – 68,6±5,6 року). Усі пацієнтки були у стійкому постменопаузальному періоді, їх розподілили на дві групи згідно з віковою класифікацією. Терміни настання менопаузи варіювали від 38 до 56 років. У середньому, менопауза наставала у віці 44,7±4,9 року. Середня тривалість постменопаузального періоду на момент дослідження становила 15,9±1,1 року. Гістероскопію з роздільним діагностичним вискоблюванням матки проводили в гінекологічному відділенні в умовах малої операційної під загальною короткочасною внутрішньовенною анестезією згідно із загальноприйнятими рекомендаціями. Морфологічні та імуногістохімічні дослідження проводили за стандартними методиками.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать про високу актуальність вивчення патології ендометрія у жінок постменопаузального віку. Для ефективної діагностики рецидиву патології ендометрія у жінок постменопаузального віку крім ультразвукового дослідження необхідно проводити гістероскопію з подальшим морфологічним дослідженням.
Заключення. З метою зниження частоти рецидиву та попередження малігнізації необхідно використовувати диференційований підхід до проведення внутрішньоматкових втручань (гістерорезектоскопія або абляція) та індивідуально направленої гормональної корекції під контролем імуногістохімічних показників проліферації (Ki-67; bcl-2; Bax, ароматаза цитохрома 450).
Використання удосконаленого нами алгоритму у жінок постменопаузального віку з патологію ендометрія дозволяє знизити частоту рецидивів і попередити розвиток ендометріальної аденокарциноми.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Вовк И.Б., Горбань Н.Е., Борисюк О.Ю. Гиперплазия эндометрия (Клиническая лекция) // Здоровье женщины. – 2016. – № 5 (111). – С. 10–17.
Дронова В.Л., Дронов О.І., Теслюк Р.С. Психологічний стан пацієнток у до- та післяопераційному періодах з гінекологічною та хірургічною патологією, методи його визначення (літературний огляд праць) // Перинатологія та педіатрія. – 2017. – № 1. – С. 65–69.
Задорожна Т.Д., Татарчук Т.Ф., Захаренко Н.Ф., Бондаренко Г.І., Бурлака О.В., Попова Т.О. Морфологічні та імуногістохімічні особливості ендометрія у пери- та постменопаузі (повідомлення І) // ПАГ. – 2013. – № 2. – С. 110–114.
Корнацька А.Г., Ракша І.І., Колесніченко І.С., Чубей Г.В. Сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку: (огляд літератури) //Здоровье женщины. – 2015. – № 1. – С. 10–13.
Назаренко Г.И. Лабораторные методы исследования. – М.: Медицина. – 2018. – 357 с.
Потапов В.О., Медведєв М.В., Донська Ю.В. Проблема поєднаних гіперпроліферативних процесів матки (Огляд літератури) // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2018. – № 1. – С. 138–141.
Суханова А.А., Гервазюк О.И. Современные аспекты ведения женщин в климактерический период // Здоровье женщины. – 2015. – № 5 (111). – С. 109–115.
Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Занько О.В., Юско Т.І. Поліпоз ендометрія: оптимізація протизапальної терапії // Репродуктивна ендокринологія. –2018. – № 6 (44). – С. 8–14.
Acmaz G., Aksoy H., Albayrak E. Evaluation of endometrial precancerous lesions in postmenopausal obese womena high risk group? Asian. Pac. J. Cancer Prev. – 2014. – Vоl. 15, № 1. – P. 195–198.
Baker W.D., Pierce S.R., Mills A.M., Gehrig P.A., Duska L.R. Nonoperative management of atypical endometrial hyperplasia and grade 1 endometrial cancer with the levonorgestrel intrauterine device in medically ill postmenopausal women. Gynecol Oncol. – 2017. – № 146 (1). – Р. 34–38.
Campaner A.B., Lima S.M., Silva M.A., Ribeiro P.A. Differential expression of estrogen and progesterone receptors in endometrial polyps and adjacent endometrium in postmenopausal women. Anal Quant Cytol Histol. – 2011. – № 33 (2). – Р. 61–67.
Dueholm M., Møller C., Rydbjerg S. An ultrasound algorithm for identification of endometrial cancer. Ultrasound Obstet Gynecol. – 2014. – № 43. – P. 557–568.
Furness S., Roberts H., Marjoribanks J., Lethaby A. Hormone therapy in postmenopausal women and risk of endometrial hyperplasia. Cochrane Database Syst Rev. 2012:8.