Профілактика рецидивів у жінок раннього репродуктивного віку з міомою матки

Основний зміст сторінки статті

G. S. Bober

Анотація

Мета дослідження: зниження частоти рецидивів після оперативного лікування міоми матки (ММ) у жінок раннього репродуктивного віку на підставі розроблення і впровадження удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з використанням сучасних ендоскопічних технологій та направленої медикаментозної корекції.

Матеріали та методи. Було проведено поетапне дослідження. Так, на І (ретроспективному) етапі проведено клінічний аналіз 1891 випадку оперативного лікування ММ за період з 2012 по 2019 рр. На ІІ (проспективному) етапі було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 100 жінок із ММ у віці до 30 років, які мали показання до оперативного лікування та увійшли до 1-ї групи (основної). Основним критерієм виключення була наявність злоякісних новоутвореннь матки. До 2-ї групи (порівняння) включені 50 жінок із ММ у віці з 40 до 50 років, які також мали показання до оперативного лікування. До контрольної групи увійшли 30 гінекологічно здорових жінок у віці від 20 до 30 років. Методи обстеження включали стандартні клінічні, лабораторні (біохімічні, гемостазіологічні), ультразвукові, морфологічні та стастичні методи дослідження.

Результати. Було зазначено, що з метою зниження кількості рецидивів після оперативного лікування ММ у жінок раннього репродуктивного віку необхідно віддавити перевагу комбінованим оральним контрацептивам протягом не менше 6 міс після оперативного лікування. Для контролю за ефективністю реабілітаційних заходів після оперативного лікування ММ у жінок раннього репродуктивного віку необхідно додатково враховувати результати отриманих імуногістохімічних досліджень пухлини.

Заключення. Використання удосконаленого алгоритму реабілітаційних заходів дозволяє нормалізувати менструальну функцію (зменшення тривалості, рясності та хворобливості), зменшити кількість рецидивів, розміри міометрія, а також нормалізувати рівень стероїдних та статевих гормонів.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Bober, G. S. (2020). Профілактика рецидивів у жінок раннього репродуктивного віку з міомою матки. Репродуктивне здоров’я жінки, 3(3), 18–20. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2020.215004
Номер
Розділ
Статті
Біографія автора

G. S. Bober, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Бабкина ТМ, Крутова ВА, Наумова Н.В. Алгоритм дифференциальной диагностики простой и пролиферирующей миомы матки на основании данных ультразвукового исследования. Фундаментальные исследования. 2013;11(1):17–21.

Бойчук АВ, Бойчук АВ, Існюк НО. Деякі аспекти впливу дисфункції щитоподібної залози на виникнення лейоміоми матки. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2017;2:25–30.

Вовк ІБ, Корнацька АГ, Кондратюк ВК. Нові підходи до відновлення репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки. Медична газета «Здоров’я України»: Тем. номер «ПАГ». 2019;27/1:40–2.

Гладчук ІЗ, Чеханов ЮО, Латій КВ. Часові критерії безпечності виконання гістерорезектоскопічної міомектомії при одиночній субмукозній міомі матки. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 2017;3:45–50.

Жилка НЯ. Інноваційні підходи до лікування лейоміоми матки. Здоровье женщины. 2016;7(113):104–6.

Задорожна ТД, Татарчук ТФ. Морфологічні та імуногістохімічні дослідження при лейоміомі матки. Здоров’я жінки. 2014;2:37–40.

Запорожченко МБ. Алгоритм ведення пацієнток із лейоміомою матки. Biomedical and biosocial anthropology. 2015;24:93–6.

Корнацька АГ, Ракша ІІ, Колесніченко ІС, Чубей ГВ. Сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку (Огляд літератури). Здоровье женщины. 2015;1(97):10–2.

Косей НВ, Задорожна ТД, Захаренко НФ, Педаченко НЮ, Ганжий ІЮ. Морфофункціональні та імуногістохімічні характеристики різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки. Патология. 2017;14(41):319–25.

Мінцер ОП, Бабінцева ЛЮ. Статистичні методи дослідження при виконанні дисертаційних робіт. Клінічна медицина. 2018;3:20–4.

Міщенко ВП, Запорожченко МБ, Танцюра ОМ. Корекція гормональних порушень при лейоміомі матки. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2015;1:162–4.

Назаренко ГЛ. Лабораторные методы исследования при выполнении научных работ. М: Медицина. 2016. 27 с.

Татарчук ТФ, Косей НВ, Редько НА. Антианемическая терапия – важное звено в лечении лейомиомы матки. Аналитический обзор. Репродуктивная эндокринология. 2018;2(4):7–16.