Рівень тривожності як фактор розвитку гіперпролактинемії у дівчат-підлітків
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Одним із основних факторів регуляції менструального циклу є пролактин, рівень якого з настанням пубертату починає активно змінюватись. Тривожність є однією з основних характеристик психологічного профілю людини. Тому, впливаючи на рівень тривожності, ми можемо нівелювати вплив хронічного та/або гострого стресу на гіпоталамо-гіпофізарну систему, в тому числі на рівень пролактину.
Мета дослідження: визначення корелятивних зв’язків між різними рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, вивчення можливостей корекції рівня пролактину шляхом комплексної антистресової терапії.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети обстежено 94 дівчат-підлітків у період становлення менструальної функції. Для дослідження психоемоційного стану пацієнток використовували шкалу тривожності Спілбергера–Ханіна.
Результати. Серед дівчат віком 14,0±1,5 року з гіперпролактинемією було виявлено наявність гострого та хронічного стресу в 92,2% випадків. До лікування у дівчат з гіперпролактинемією питома вага високої особистісної тривожності була в 4 рази вища, а низької особистісної тривожності – у 6 разів нижча, ніж у здорових дівчат. Питома вага високої ситуаційної тривожності значно перевищувала цей показник у здорових дівчат, помірна ситуаційна тривожність у дівчат з гіперпролактинемією була в 3 рази нижче, ніж у здорових дівчат. А питома вага низької ситуаційної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією була майже в 5 разів нижче, ніж у здорових дівчат. Через 3 міс від початку лікування питома вага високої та помірної особистісної тривожності у дівчат з гіперпролактинемією зменшилась незначно, а низької особистісної тривожності значно збільшилась після проведеної психологічної корекції. На відміну від особистісної тривожності ситуаційна залежить від умов життя, тому її зміни були суттєвішими після антистресового лікування. Без психологічної корекції у дівчат з гіперпролактинемією відбулись позитивні зміни. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат з гіперпролактинемією знизився на 49,4% та досяг нормальних показників, у той час як у дівчат без лікування рівень пролактину зменшився тільки на 20,5% та його рівень залишився дещо вищим верхньої границі норми.
Заключення. Факт наявності у 92,2% дівчат з гіперпролактинемією гострого або хронічного стресу та високої ситуативної тривожності (70,3%) та високої особистісної тривожності (39,1%) свідчить про прямий корелятивний зв’язок між високими рівнями тривожності та наявністю гіперпролактинемії, що підтверджує необхідність проведення комплексної антистресової терапії у дівчат з гіперпролактинемією
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бронфман С.А., Агарков В.А., Кудаева Л.М., Божко С.А. Эффективность краткосрочной психодинами ческой психотерапии в лечении функциональных расстройств менструального цикла у пациенток раннего репродуктивного возраста. Сибирский вестник психиатрии и наркологии. 2012; 5: 65-70.
Вовк І. Б., Корнацька А.Г., Петербуржська В. Ф. Нормалізація порушень менструальної функції у дівчат-підлітків – запорука збереження репродуктивного здоров’я у жінок. «Здоров’я України». 2019; 2: 27-35
Герасимова Т.В. Тези до лекцій по гінекологічній ендокринології. Том І. Київ. 2015; 148 с.
Ефименко О.А. Гиперпролактинемия в гинекологической практике. Медичні аспекти здоров’я жінки, спеціальний номер. 2018; 27-29
Калуев А.В. Стресс, тревожность и поведение. Киев. 1998; 93 с.
Ковальов О.О., Брінкат М. Роль альтернативних схем корекції гіперпролактинемії як однієї з основних причин ряду патологічних станів. «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» 2018; 2 (30): 21-28.
Кулаков В.И., Уварова Е.В. Стандартные принципы обследования и лечения детей и подростков с гинекологическими заболеваниями и нарушениями полового развития. М., Триада-Х. 2004; 135 с.
Петербурзька В.Ф. Розлади менструальної функції в пубертатному віці. Здоров’я України (Київ). 2008; 10 (1):57-59.
Ханин Ю.Л. Краткое руководство к применению шкалы реактивной личностной тревожности Ч.Д. Спилбергера. Ленинград : ЛНИИФК, 1976;40 с.
Melmed S, Casanueva FF, Hoffman AR, Kleinberg DL, Montori VM, Schlechte JA, et al.; Endocrine Society. Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Feb;96(2):273–88.
Vilar L, Abucham J, Albuquerque JL, Araujo LA, Azevedo MF, Boguszewski CL, et al. Controversial issues in the management of hyperprolactinemia and prolactinomas – An overview by the Neuroendocrinology Department of the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism. Arch Endocrinol Metab. 2018 Mar-Apr;62(2):236–63.