Ангіогенні фактори росту і гемодинаміка в яєчниках у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді

Основний зміст сторінки статті

O. A. Kovalishin

Анотація

Сьогодні в літературі недостатньо інформації щодо досліджень регуляторної системи ангіогенезу, яка представлена судинними факторами росту, у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді.

Мета дослідження: на клінічному матеріалі із застосуванням клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження вивчити стан ангіогенних факторів росту (СЕФР і його рецепторів СЕРФ-Р1, СЕРФ-Р2) та гемодинаміку яєчників, а також розширити уявлення про механізми розвитку недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проводили серед жінок репродуктивного віку від 19 до 32 років. За характером порушень основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції у пубертатному періоді, було розподілено на три підгрупи (n=30): 1-а підгрупа – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, 2-а підгрупа – з пізнім віком менархе, третя підгрупа – жінки з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті. Досліджували біохімічні і ехографічні маркери ангіогенезу.

Результати. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді, виявлено зниження максимальної систолічної швидкості кровотоку (Vmax) в яєчниковій артерії яєчника з преовуляторним фолікулом порівняно з жінками контрольної групи (р<0,01). Швидкість кровотоку в артеріях строми яєчника з преовуляторним фолікулом була вище, ніж в артеріях протилежного яєчника (р<0,05), але залишалась нижчою, ніж у жінок з правильним ритмом менструацій у пубертаті (р<0,05), і найнижчу відзначали у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі (р<0,05).

У преовуляторний період менструального циклу в яєчникових артеріях і в артеріях строми яєчників індекси судинного опору достовірно не відрізнялись. У стадію розквіту жовтого тіла індекси судинного опору в артеріях строми яєчника з жовтим тілом достовірно нижчі, ніж у протилежному яєчнику, найнижчі спостерігались у жінок з пубертатними кровотечами (3-я підгрупа). Виявлено, що у всіх обстежуваних основної групи індекси судинного опору в артеріях по периферії жовтого тіла були нижчі, ніж по периферії преовуляторного фолікула. Пряма кореляційна залежність між індексами судинного опору в артеріях строми яєчника з преовуляторним фолікулом із СЕРФ і зворотна між СЕРФ-Р1 у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі свідчать про покращення васкуляризації преовуляторного фолікула за рахунок новоутворених і функціонуючих капілярів.

Заключення. Проведені дослідження доводять, що на формування повноцінного преовуляторного фолікула і жовтого тіла в яєчнику впливає мікроциркуляція в яєчниковій тканині, стан якої залежить від активності ангіогенної системи, представленої СЕФР і його рецепторами СЕРФ-Р1 та СЕРФ-Р2. Встановлення кореляційної залежності між СЕФР та індексами судинного опору свідчить про участь ангіогенних факторів росту в яєчниковій гемодинаміці при формуванні преовуляторного фолікула у жінок з порушеннями менструальної функції у пубертатному періоді.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Kovalishin, O. A. (2020). Ангіогенні фактори росту і гемодинаміка в яєчниках у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді. Репродуктивне здоров’я жінки, 2(2), 11–18. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2020.210950
Номер
Розділ
Статті
Біографія автора

O. A. Kovalishin, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика,

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Літвінова НЮ, Архипов ІГ, Дубенко ДЄ. 2015. Ангіогенез: у нормі і патології. Серце і судини. 4:95-9.

Комісаренко ЮІ, Михальчишин ГП [редактори] 2020. Ендокринологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів, 5-е вид., оновл. і доп. Вінниця: Нова книга, 536.

Бойко ВІ, Калашник НВ, Бойко АВ. 2019. Сучасні підходи до діагностики та лікування доброякісних пухлин яєчників: навчальний посібник. Суми: Сумський держуніверситет, 267.

Урбанович АМ. 2018. Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці. Міжнародний ендокринологічний журнал. 14(1):40-5.

Вітюк АД, Гафійчук РГ. 2013. Диференційований підхід до діагностики стану яєчників у жінок із безпліддям при синдромі виснажених яєчників. Здоровье женщины. 4(80):141-6.

Fisher TE [et al.]. 2013. Vascular endothelial growth factor and angio-poietin production by primate follicles during culture is a function of growth rate, gonadotrophin exposure and oxygen milieu. Hum. Reprod. 28(12):3263-70.

Хоменко ЄВ, Орябінська ЛБ, Мінченко ОГ. 2012. Ендотеліальний фактор росту судин: біологія та терапевтичне значення. Екологічні аспекти сучасної біології та медичної генетики. 5(113):119-31.

Алан ПЛ, Даббінс ПА, Позняк МА та ін. [редактори]. 2007. Клінічна допплерівська ультрасонографія. Пер. з англ., 2-е вид. Львів: Медицина світу, 374.